Скасування Мінюстом рішення держреєстратора не відповідає Конституції

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Ухвалення Міністерством юстиції України рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно в аспекті визначення особи власника майна визнано неконституційним

Конституційний Суд України у рішенням № 9-р(ІІ)/2022 КСУ визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12 травня 2022 року № 2255-ІХ, а саме "скасування рішення державного реєстратора".

Оспорюваний припис передбачає, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:  «скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України».

Даючи оцінку оспорюваному припису статті 37 Закону в зазначеному аспекті, Конституційний Суд України констатує, що ухвалення Міністерством юстиції України рішення про скасування державної реєстрації права власності  на нерухоме майно може бути кваліфіковано, насамперед, як припинення офіційного визнання і підтвердження державою юридичного факту набуття особою такого права власності внаслідок чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносять запис про скасування державної реєстрації права власності. Отже, особа втрачає можливість вільно та на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю. Крім того, в оспорюваному приписі статті 37 Закону немає чіткої та зрозумілої вказівки на юридичні наслідки ухвалення Міністерством юстиції України рішення про скасування рішення про державну реєстрацію права власності в аспекті визначення особи власника майна. Отже, скасування Міністерством юстиції України на підставі оспорюваного припису статті 37 Закону  рішення про державну реєстрацію права власності спричиняє юридичну невизначеність у відносинах власності та обмежує Товариство в розпорядженні майном.

(!!!) Таким чином,  оспорюваний припис Закону є неконституційним, оскільки надає Міністерству юстиції України повноваження позбавляти особу права власності шляхом скасування державної реєстрації на підставі помилок, допущених самим державним реєстратором, що порушує приписи частини четвертої статті 41 Конституції України, згідно з якими право власності є непорушним.

З огляду на наведене Конституційний Суд України визнав, що оспорюваний припис статті 37 Закону суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41 Конституції України, отже, є неконституційним.

Конституційний Суд України також зазначив, що оспорюваний припис статті 37 Закону, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

 

Матеріал по темі: «Держреєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії»

 

Теги: конституційний суд, оскарження рішення реєстратора, право власності, нерухомість, приватний нотаріус, оскарження рішення нотаріуса, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Держреєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора, а отже останній не може бути ані позивачем ані відповідачем в суді

07 липня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 280/2030/21, адміністративне провадження № К/990/4455/22  (ЄДРСРУ № 105138749) та від 04 липня 2022 року по справі № 160/1632/21, адміністративні провадження № К/9901/31239/21, №К/9901/34047/21 (ЄДРСРУ № 105086100) досліджував питання щодо права державного реєстратора на звернення до суду з метою оскарження пунктів наказу Мінюсту, що стосується реєстраційних дій.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року визначено, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.

Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.

Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 826/3820/18 та від 9 вересня 2021 року у справі № 1570/4005/2012.

Крім того, у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 370/2759/18 Верховним Судом сформульовано правовий висновок про те, що спір, який підлягає розгляду адміністративним судом, - це публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, та який виник у зв`язку з виконанням (рішення, дія), неналежним виконанням (рішення, дія) або невиконанням (бездіяльність) такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів, яка, за загальним правилом, встановлюється у суді першої інстанції за заявою однієї із сторін; такий спір є  спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин; метою вирішення такого спору є захист прав, свобод та інтересів особи або суспільних інтересів у сфері публічно-правових відносин шляхом впливу в межах закону на належного відповідача; такий спір повинен бути реальним (результат вирішення спору безпосередньо впливатиме на ефективний захист особи або суспільного інтересу у конкретних публічно-правових відносин) та існуючим на момент звернення з позовом; законом може бути визначено спеціальний порядок вирішення публічно-правового спору або встановлено обмеження стосовно суб`єкта звернення з відповідним позовом за умови наявності альтернативного суб`єкта з повною адміністративною процесуальною правоздатністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Верховний суд наголошує, що реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора, а тому у частині скасування рішень про реєстрацію оскаржуваний наказ не може порушувати прав реєстратора.

Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що винили на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної ді; саме вони мають право на звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 826/1906/17, від 10 серпня 2021 року у справі № 240/1127/20, від 13 січня 2022 року у справі № 826/9221/17 та від 23 березня 2021 у справі №480/388/19.

ВИСНОВОК: Реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора, а тому у частині скасування рішень про реєстрацію наказ Мінюсту не може порушувати прав реєстратора, а отже останній не має права на звернення до суду з метою оскарження пунктів наказу Мінюсту, що стосуються реєстраційних дій.

 

Матеріал по темі: «Визначення належного відповідача у справі при оскарженні рішення реєстратора»

 

 

Теги: належний відповідач, оскарження рішення реєстратора, право власності, нерухомість, приватний нотаріус, оскарження рішення нотаріуса, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Демонтаж пошкоджених об’єктів внаслідок воєнних (надзвичайних) дій

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Демонтаж на пошкоджених або зруйнованих об’єктах внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів

19 квітня 2022 р. Постановою Кабінету Міністрів України за № 474 затверджено «Порядок виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів», а органам сільських, селищних, міських рад, а у випадках, передбачених законодавством, місцевим державним, військово-цивільним або військовим адміністраціям вжити заходів, передбачених затвердженим цією постановою Порядком.

Слід нагадати, що раніше Урядом було прийнято постанову від 05.04.2022 № 423, якою було визначено процедуру здійснення обстеження в тому числі пошкоджених внаслідок саме воєнних дій об’єктів.

ВАЖЛИВО: Вказаний вище Порядок визначає механізм виконання робіт з демонтажу будівель і споруд або їх частин, пошкоджених або зруйнованих внаслідок 1) надзвичайних ситуацій, 2) воєнних дій або терористичних актів, на підставі відповідних рішень, прийнятих за результатами обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257

Дія цього Порядку поширюється на демонтаж об’єктів будь-якого призначення незалежно від класу наслідків та форми власності, крім об’єктів оборонного і спеціального призначення, об’єктів культурної спадщини та об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”.

(!!!) Втім дія цього Порядку не поширюється на демонтаж об’єктів, що проводиться під час виконання робіт з нового будівництва, реставрації, реконструкції та капітального ремонту, а також на аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, передбачені Кодексом цивільного захисту України.

Демонтаж об’єктів проводиться виключно після закінчення виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також після проведення обстеження обʼєкта на наявність вибухонебезпечних предметів.

Рішення про демонтаж обʼєкта повинне містити відомості про:

• замовника демонтажу;
• місцезнаходження та короткий опис об’єкта;
• ідентифікатор (реєстраційний номер) звіту про обстеження;
• умови та вимоги до демонтажу.

Замовниками демонтажу є виконавчі органи відповідних сільських, селищних, міських рад, а у випадках, передбачених законодавством, місцеві державні, військово-цивільні або військові адміністрації.

Визначення підрядника (виконавця) демонтажу здійснюється відповідно до законодавства, а відносини сторін регулюються договором. Між тим розроблення документації з демонтажу, як і відповідальність за демонтаж здійснюється/несе підрядник.

Демонтаж може бути 1) частковим (розбирання частин пошкоджених будівель і споруд) або 2) повним (передбачає знесення (ліквідацію) зруйнованих будівель і споруд).

Важливим фактором є те, що документація з демонтажу не підлягає експертизі, а затверджується керівником підрядної організації і є основним керівним документом з демонтажу об’єкта.

Після закінчення демонтажу виключно в електронній формі з використанням Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва складається акт про демонтаж.

У разі повного демонтажу об’єкта акт про демонтаж є підставою для анулювання технічного паспорта та виключення об’єкта з реєстру об’єктів нерухомого майна.

АКТ
про демонтаж

Цим актом засвідчуємо, що проведено демонтаж будівлі (споруди, частини), розташованої за адресою: _______________________________________________________,

зруйнованої внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних дій або терористичного акту, яка належала на праві власності (користування) ______________________________________________________.

Демонтаж проведено “____” ______________ 20__ р. суб’єктом господарювання ________________________________________________ (код згідно з ЄДРПОУ_____) на замовлення __ (код згідно з ЄДРПОУ _________) на підставі звіту про обстеження, складеного __________ (код згідно з ЄДРПОУ ________, кваліфікаційний сертифікат серії ___ №___.

 

Матеріал по темі: «Податок на нерухоме майно в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Теги: демонтаж, демонтажні роботи, зруйноване майно, пошкоджене майно, нерухомість, замовлення демонтажу, розбір завалів проектна документація, підрядник, , воєнний стан, Адвокат Морозов

 

 

Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій спричинених військовою агресією Російської Федерації

На сайті Верховної Ради України з’явився текст проекту Закону України «Прокомпенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомогомайна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричиненихвійськовою агресією Російської Федерації» (далі – проект Закону).

Відповідно до пояснювальної записки проект Закону розроблено з метою визначення правових та організаційних засад надання державою компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації з дня набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Основними новелами законопроекту є:

- визначення категорії пошкоджених та знищених об’єктів нерухомого майна та способів надання компенсації, зокрема:

а) грошової компенсації шляхом перерахування грошових коштів  на поточний рахунок отримувача компенсації;

б) об’єкта нерухомого майна шляхом фінансування його будівництва;

в) фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку;

- врегулювання механізму подання та розгляду заяви про надання компенсації;

- визначення джерел фінансування компенсації;

- визначення основних положень щодо обліку осіб, які мають право на отримання компенсації та її надання;

- створення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації як єдиної державної інформаційно-комунікаційної системи.

Проектом Закону пропонується, що джерелом фінансування компенсації є:

• фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації;
• міжнародна технічна та/або поворотна або безповоротна фінансова допомога;
• інші джерела, не заборонені законодавством України.

Також необхідно підкреслити, що вкрай важливим механізмом є те, що одночасно з отриманням компенсації отримувач компенсації укладає договір про відступлення державі права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за пошкодження або знищення об’єкта нерухомого майна, заподіяних внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Такий договір укладається шляхом приєднання до цього договору. Форма такого договору встановлюється Кабінетом Міністрів України.

ВИСНОВОК: Прийняття Закону забезпечить:

• отримання громадянами України компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій спричинених військовою агресією Російської Федерації;
• Збільшення обсягів будівництва житла (як з нового будівництва, так і щодо виконання ремонтно-будівельних робіт);
• Відновлення житлової інфраструктури.

 

Матеріал по темі: «Компенсаціяшкоди за знищене/пошкоджене нерухоме майно внаслідок вторгнення РФ»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

Теги: компенсація за пошкоджене житло, зруйноване житло, нерухомість, втрата квартири, збройна агресія, переміщені особи, квартирний облік, грошова компенсація, військова агресія, реституція, надзвичайні обставини, Постанова КМУ 380, воєнний стан, Адвокат Морозов

 

Компенсація шкоди за знищене/пошкоджене нерухоме майно внаслідок вторгнення РФ

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Уряд розробив Порядок компенсації шкоди за знищене або пошкоджене нерухоме майно внаслідок військовою агресією Російської Федерації

26 березня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» № 380.

Вказаною Постановою запроваджено збір та облік інформації про пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, нерухоме майно громадян України з метою подальшого застосування механізмів для поновлення порушених майнових прав фізичних осіб, а також затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (надалі – «Порядок»).

І найважливіше, Постановою установлено, що після набрання чинності Законом України «Про врегулюваннявідносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідокбойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресієюРосійської Федерації», інформаційне повідомлення, подане відповідно до цієї постанови, прирівнюється до заяви про надання компенсації за пошкоджені та знищені обʼєкти нерухомого майна.

(!!!) Дія цього Порядку поширюється на громадян України, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Терміни вживаються в такому значенні:

1) знищене нерухоме майно — квартири, інші житлові приміщення в будівлі, приватні житлові будинки, садові та дачні будинки, які знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та відновлення яких шляхом ремонту чи реконструкції не є можливим або є економічно недоцільним;

2) пошкоджене нерухоме майно — квартири, інші житлові приміщення в будівлі, приватні житлові будинки, садові та дачні будинки, які пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та можуть бути відновлені шляхом ремонту чи реконструкції.

Відповідно до п. 4 Порядку  інформаційне повідомлення може бути подане:

1) самостійно особою:

• засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — Портал Дія);
• з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків у порядку;

2) через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса у порядку, визначеному пунктом 8 цього Порядку.

П. 5 Порядку передбачає, що подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи.

Інформаційне повідомлення має містити:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія);

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);

4) відомості про нерухоме майно:

• тип об’єкта нерухомого майна (квартира, інші житлові приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинок);
• реєстраційний номер нерухомого майна згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності);
• загальна площа нерухомого майна. У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі нерухомого майна зазначається орієнтовна площа;
• адреса (місцезнаходження) нерухомого майна;
• інформація про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні;

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, фото-, відеофіксація (за наявності).

Примітка: Інформація, про нерухоме майно зазначена у підпункті 4 цього пункту, отримується/підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі наявності).

Для подання інформаційного повідомлення необхідно: 

• встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії;
• заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія.

Адміністратор центру надання адміністративних послуг або нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:

1) встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);

2) заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;

3) роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

З урахуванням зазначеного, сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим у день його подання і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія (п. 9 Порядку), про що особа отримує інформаційне повідомлення (п. 12 Порядку).

 

Матеріал по темі: «Грошовакомпенсація за зруйноване житло внаслідок збройної агресії РФ»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

Теги: компенсація за пошкоджене житло, зруйноване житло, нерухомість, втрата квартири, збройна агресія, переміщені особи, квартирний облік, грошова компенсація, військова агресія, реституція, надзвичайні обставини, Постанова КМУ 380, воєнний стан, Адвокат Морозов

Грошова компенсація за зруйноване житло внаслідок збройної агресії РФ

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Механізми грошової компенсації за зруйноване житло внаслідок збройної агресії Російської Федерації

Варіант № 1 «Портал «Дія»»:

Пошкоджене (зруйноване) майно - майно, яке внаслідок обставин, пов'язаних із збройною агресією, частково втратило свої споживчі властивості та економічну цінність, що обмежує його використання за призначенням (при цьому таке майно може бути відновлене і знову набути повністю або частково втрачених корисних якостей для використання його за призначенням) (Законопроект № 5177 «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії»). 

Прийняття рішення про надання грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації:

Ідентифікатор послуги: 01746	Інформація про послугу: Постраждалі, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, мають право на отримання грошової компенсації після проведення обстеження житла. Для того, щоб отримати компенсацію потрібно звернутись до органу місцевого самоврядування/військово-цивільної адміністрації за місцем розташування зруйнованого житла.
Строк: до 30 днів
Вартість: Безкоштовно

Як замовити послугу: Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

Де отримати: військово-цивільна адміністрація; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

• Заява про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації;
• Копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
• Копія одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України) (крім іноземців та осіб без громадянства);
• Нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у постраждалого на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла.

 Примітка:

Протягом 5 календарних днів з моменту надходження заяви заявник отримує повідомлення про рішення та дату проведення обстеження житла (яке здійснюється у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття такого рішення).

Протягом 3 робочих днів з моменту проведення обстеження безоплатно заявник отримує від органу місцевого самоврядування/військово-цивільної адміністрації:

• акт обстеження житла;
• довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Наступник кроком необхідно зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення права власності на зруйноване житло.

Для цього слід звернутися до державного реєстратора та подати:

• акт обстеження житла;
• документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна.

Після отримання довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації постраждалі, їх законні представники або представники, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності, додатково подають другий пакет документів органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів:

1) заяву у довільній формі про виплату грошової компенсації. У заяві зазначаються реквізити банківської картки (карткового рахунка у банку), на яку (який) перераховується компенсація, та зазначається, що заявник не звертався за виплатою до інших органів місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільних адміністрацій населених пунктів;

2) копію довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;

3) копію акта обстеження житла;

4) інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням, яка видається в установленому порядку на підставі акта обстеження житла.

Протягом 3 робочих днів з дати прийняття постраждалому надсилається рішення щодо надання (із зазначенням розміру) або відмови в наданні грошової компенсації.

Результат та способи отримання результату:

• Рішення про надання грошової компенсації
• Рішення про відмову у наданні грошової компенсації.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Рішення приймається протягом десяти робочих днів з моменту отримання списку постраждалих (з продовженням строку до 30 днів).

Органи, до яких оскаржується: Окружний адміністративний суд

Нормативні документи:

• Постанова КМУ від 02.09.2020 №767 "Питання виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації".

 

Варіант № 2: Звернення до суду України, Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду

Реституція - відновлення права власності чи іншого речового права, порушеного внаслідок збройної агресії, в обсягах, що відповідають змісту такого права до його порушення (Законопроект № 5177 «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії»).

З метою фіксації факту руйнування майна, для подальшого отримання компенсації (в тому числі і при зверненні до Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду) необхідно мати наступні документи:

• правовстановлюючі документи на майно, технічний паспорт;
• витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за можливості);
• в разі пожежі, аварійного стану – Акт Державної служби з надзвичайних ситуацій;
• в разі функціонування місцевої (військово – цивільної) адміністрації – Акт обстеження житла;
• фото та відео фіксацію руйнувань з прив’язкою до місцевості та з наявністю «крупних та детальних планів»;
• письмові пояснення свідків руйнування (або ініціали та контакти свідка для зв’язку);
• статті, фото та відео ЗМІ щодо факту обстрілу, руйнування, пошкодження (в разі наявності).
• Акт оцінки майна або висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо розміру завданої шкоди;
• зареєстрована заява до правоохоронних органів (з нижчепереліченими копіями) за статтею 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт) та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Примітка:

(!!!) Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна (ч. 10 ст. 86 Кодексу Цивільного Захисту України), але… не більш як 300 тис. гривень за один об'єкт зруйнованого житла (п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. N 947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації»).

Заява про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті проведення антитерористичної операції, до суду подається за правилами позовного провадження з урахуванням статті 1166 Цивільний кодекс України, статті 19 Закон України "Про боротьбу з тероризмом", пункту 6 частини першої статті 21 та частини десятої статті 86 Кодексу цивільного захисту України за місцем заподіяння шкоди майну або за місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідачами у даній позовній заяві зазначається Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України (не виключно, що судова практика буде змінюватися й відповідачем буде держава агресор, адже до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об’єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.

За для визначення розміру шкоди завданої майну або вартості його відновлення, в судовому процесі залучається експерт і проводиться судова будівельно-технічна експертиза.

Позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору.

(!!!) На вимоги про захист права власності чи іншого речового права, порушення, оспорювання чи невизнання яких є наслідком збройної агресії, позовна давність не поширюється.

Після вичерпання національних засобів захисту слідує звернення до Європейського суду з прав людини (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення). Підставами для звернення до зазначеного суду є порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист власності) та статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Судова практика: 

• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц (ЄДРСРУ № 86310215);
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року у справі № 757/43306/16-ц;
• Рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії";
• Рішення Європейського суду з прав людини від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії";
• Рішення Європейського суду з прав людини від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану".

 

Матеріал по темі: «Засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою України»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

 

Теги: компенсація за пошкоджене житло, зруйноване житло, нерухомість, втрата квартири, збройна агресія, переміщені особи, квартирний облік, грошова компенсація, військова агресія, реституція, надзвичайні обставини, Постанова КМУ 767, воєнний стан, Адвокат Морозов