Адвокат Морозов (судовий захист)
Наслідки
проведення камеральної перевірки уточнюючих розрахунків поза межами
встановленого законодавством граничного строку
15 березня 2024
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 320/4840/22,
адміністративне провадження №К/990/26234/23 (ЄДРСРУ № 117694716) досліджував
питання щодо строків для проведення та предмету камеральної перевірки.
Згідно з
підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається
перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на
підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника
податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану
вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому
відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку
на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій),
а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного
адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових
декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних
та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі
податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до
акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у
податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового
(грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються
(опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до
статті 76 ПК України (в цій же редакції) камеральна перевірка проводиться
посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення
керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або
направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова
звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його
присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт
76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно
до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової
декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30
календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх
подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного
подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків
давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).
Мета і зміст
камеральної перевірки, а так само обсяг інформації, який може під час такої
перевірки перевірятися, в розумінні вищезазначених норм, були предметом
неодноразового розгляду Верховним Судом.
У постанові від
21 січня 2021 року у справі №813/2519/17
Верховний Суд зазначав, що камеральна перевірка є одним з видів податкових
перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за
своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за
дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та
інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Верховний Суд
дійшов висновку про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка
проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого
органу. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які
належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення
платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації
та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним
законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично
предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності
подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності
оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних
реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення
розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум
податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази
оподаткування).
У постанові від
19 квітня 2022 року у справі №
816/687/16 Верховний Суд підтримав усталену позицію про те, що метою
камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем
електронного адміністрування арифметичні та/або методологічні помилки, інші
відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання,
або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового
правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання
податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок
сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або
бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків,
податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних
для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних
помилок. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації
(розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов`язання
внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є
достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту
54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов`язань.
У постанові від
16 січня 2024 року у справі №
440/2547/22 Верховний Суд узагальнив висновки Верховного Суду з питання
правового значення і суті камеральної перевірки. Зазначив, що вони полягають в
тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які
зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних
системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного
реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації
пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора
розрахункових операцій. Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий
орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків
занизив податкові зобов`язання з відповідного податку, це може бути підставою
для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених
зобов`язань. Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових
зобов`язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які
підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти
нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення
документальної перевірки.
Відповідно до
висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 липня 2021 року у
справі №806/437/17,
від 04 березня 2021 року у справі №820/3499/17, від 17 липня 2020 року у справі № 826/4776/17 аналіз
достовірності сформованих платником показників, а також своєчасність і повнота
сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється.
Своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати податків може бути
перевірена контролюючим органом у разі здійснення документальних перевірок в
порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.
Повертаючись до
ключового у цій справі питання, Верховний суд зазначає, що у пункті 76.3 статті
76 ПК України законодавець встановив для контролюючого органу два строки,
у які може бути проведена камеральна перевірка. Розмежування цих строків
здійснюється за предметом камеральної перевірки:
1) камеральна
перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку - протягом 30
календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх
подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного
подання;
2) камеральна
перевірка з інших питань - проводиться з урахуванням строків давності,
визначених статтею 102 цього Кодексу.
У практиці
Верховного Суду наявні висновки щодо застосування абзацу другого пункту 76.3
статті 76 ПК України у контексті розуміння інших питань, які можуть бути
предметом камеральної перевірки, а строк для її проведення визначається з
урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України. Верховний Суд до
інших питань послідовно відносить питання своєчасності сплати грошових
зобов`язань (зокрема, постанова Верховного Суду від 24 липня 2023 року у
справі №821/850/18), своєчасності
реєстрації податкових накладних в ЄРПН (зокрема постанови Верховного Суду
від 12 серпня 2021 року у справі №240/2549/19, від 04 березня 2021 року у справі №820/3499/17, від 17 липня
2020 року у справі №
826/4776/17).
ВИСНОВОК: За змістом
статті 76 ПК України камеральна перевірка, яка проводиться в межах 30
календарних днів, є обов`язковою і стосується усієї податкової звітності
суцільним порядком. Під час саме такої перевірки можуть бути перевірені усі
показники податкової звітності на предмет арифметичного, методологічного та/або
логічного зв`язку, узгодженості відповідних показників поточного періоду, їх
зіставлення з показниками попередніх періодів.
Провівши
камеральну перевірку уточнюючих розрахунків поза межами встановленого
законодавством граничного строку з формалізацією її результатів у відповідному
акті, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, відповідач
діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений
Податковим кодексом України, тому таке порушення є істотним, призводить до
визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.
Матеріал по
темі: «Результат камеральної перевірки
при розбіжностях між даними ЄРПН і у
податкової декларації»
Теги:
камеральна, документальна, податкові перевірки, податкове повідомлення-рішення,
Акт перевірки, наказ, платник податків, контролюючий орган, ДПС, судова
практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар