Адвокат Морозов (судовий захист)
При призначені податкової перевірки контролюючий орган
має враховувати особливості, пов`язані із правилами вручення поштових
відправлень в Україні
19 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 440/4696/18,
адміністративне провадження № К/9901/22952/19
(ЄДРСРУ № 118494885) досліджував питання щодо особливостей надіслання
наказу та направлення про документальну позапланову невиїзну перевірку.
Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів
здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього
Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому
законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що
контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або
позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК
України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є
своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених
цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,
дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору,
оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться
на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та
іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких
передбачено законом, первинних документів, які використовуються в
бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою
податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в
установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та
податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників
податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається
у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з
підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається
перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про
проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або
уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється
наказом.
Право на проведення документальної позапланової
перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку
проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього
Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення
документальної невиїзної перевірки.
Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено,
що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником
(його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її
проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки,
визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка
здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75
цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим
Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України
документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами
контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника
або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови
вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею
42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової
невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення
такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам
контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної
перевірки.
При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3
статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час
проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути
присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1
статті 17 ПК України.
У зв`язку із наведеним слід зазначити, що за пунктом
42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо
вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за
адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків
рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені
платнику податків (його представнику).
(!!!) Відтак
законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним
чином врученими платнику податків, зокрема, коли останні надіслані за адресою
платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або
особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому
представнику.
У застосуванні положень пункту 79.2 статті 79 ПК
України в взаємозв`язку з приписами пункту 42.2 статті 42 ПК України Верховний
Суд дотримується усталеної позиції, згідно якої з наказом про невиїзну
перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути
ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання
вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її
правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за
місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки)
повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права
на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової
дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього
документів для підтвердження показників податкового обліку.
Наведене дає підстави для висновку, що у випадку
надіслання копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної
перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої
перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення контролюючий орган
має враховувати особливості, пов`язані із правилами вручення поштових
відправлень в Україні.
Про обґрунтованість такого висновку свідчать і
наступні зміни, що були внесені законодавцем до пункту 79.2 статті 79 ПК
України. Зокрема, Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про
внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів
України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав
чинності з 01 січня 2022 року, пункт 79.2 статті 79 ПК України доповнено новим
абзацом такого змісту: «У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42
цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення
документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про
дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом
надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків
рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова
невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу)
розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого
повідомлення та копії наказу».
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів
та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного
Суду в постанові від 20 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) сформулювала правовий висновок,
відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим
органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень,
платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим
органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що
вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому
таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в
першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть
протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до
перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого
законодавства.
В постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд
у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших
обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище
висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що
перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим
органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та
законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення
документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки
незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт
перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною
другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може
визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням
порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення,
прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є
недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення
відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване
податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність
податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції
зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК
України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах
Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 640/5991/20, від 15.02.2024 у справі № 640/9016/20.
Невиконання контролюючим органом вимог пункту 79.2
статті 79 ПК України (… документальна позапланова невиїзна перевірка
розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого
повідомлення та копії наказу) є істотним порушенням процедури перевірки, тобто
є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових
повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
ВИСНОВОК: З урахуванням
викладеного вище, при призначені податкової перевірки контролюючий орган має
враховувати особливості, пов`язані із правилами надсилання/вручення поштових
відправлень в Україні, оскільки невиконання пункту 79.2 статті 79 ПК України є
підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, навіть без дослідження
судом фактів порушення податкового законодавства.
Матеріал по темі: «Встановлення та оформлення підстав (направлення/наказ)
на проведення податкової перевірки»
Теги:
план_графік, податкові перевірки, ДПС, план перевірок платників, графіки
документальних планових перевірок, ризикованість, несплата податків, ризики,
наказ, оскарження, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар