Адвокат Морозов (судовий захист)
Перелік первинних документів, складенням яких мають
підтверджуватися господарські операції в податкових спорах
02 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 804/771/17, адміністративне провадження №
К/9901/54078/18 (ЄДРСРУ № 118083873) досліджував питання щодо документального
підтвердження господарської операції у податкових спорах.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей
оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та
інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або
податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського
обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і
сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам
податків забороняється формування показників податкової звітності, митних
декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені
абзацом першим цього пункту.
За змістом підпункту
14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит -
сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове
зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V
цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК
України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у
разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в
разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що
податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної
(контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків,
нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом
193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у
тому числі інших необоротних
матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні
капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно
від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в
оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку
протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку
оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України
датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події,
що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника
податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку
товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не
відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у
зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному
реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування
до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими
документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
(!) У разі коли на
момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо
включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими
зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе
відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За визначенням статті 1 Закону України «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року
№996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить
відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV
підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні
документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні
документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а
якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та
впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть
складатися зведені облікові документи.
Як встановлено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті
14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана
з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт,
наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою
самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку
іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії,
доручення та агентськими договорами.
У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV
господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів
та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Зміст наведених положень у їх системному зв`язку
свідчить про те, що визначальною ознакою господарської операції, яка зумовлює
наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод,
зокрема, податкового кредиту, є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни
майнового стану платника та бути відображеною у належним чином оформлених
первинних документах, які зазвичай супроводжують операцію певного виду. Для
підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні
документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
05 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 160/15514/20,
адміністративне провадження № К/9901/38688/21
(ЄДРСРУ № 110678480) вказав, що для підтвердження реальності
господарської операції вже недостатньо надання контролюючому органу
первинно-бухгалтерських документів та застосування принципу «індивідуальної
відповідальності платника податків», необхідно також враховувати виробничі,
матеріальні, трудові ресурсні потужності у своїх контрагентів (або можливість
залучення цих ресурсів контрагентами).
Окрім цього, ступінь деталізації опису
господарської операції у первинному документі законодавчо не встановлена,
а наявність на момент податкової
перевірки порушеного кримінального провадження не є беззаперечним доказом
безтоварності/фіктивності господарської операції (15 квітня 2021 року Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 520/12379/19, адміністративне провадження
№К/9901/34666/20 (ЄДРСРУ № 96281476).
ВИСНОВОК: Законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів,
складенням яких мають опосередковуватись господарські операції. Однак критерієм
можливості відображення операцій у податковому обліку є забезпечення
засвідчення дійсного руху активів на підставі наявних доказів. З цією метою
первинні документи мають містити достатній обсяг інформації щодо змісту та суті
спірних операцій, розкривати їх господарську доцільність.
Матеріал по темі: «Реальність вчинення господарської
операції у податкових спорах»
Теги: ступінь деталізації, господарські операції, наявність
кримінального провадження, податкова перевірка, налоговая, акт проверки,
контрагент, уголовное дело, допит свідка, протокол допроса, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар