Адвокат Морозов (судовий захист)
Велика Палата Верховного Суду: наслідки надсилання судового рішення на (не)
офіційну електронну адресу сторони у справі
10 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи № 454/1883/22,
провадження № 14-117цс23 (ЄДРСРУ № 118486335) досліджував питання щодо
надсилання судового рішення на (не) офіційну електронну адресу сторони
процесу.
Відповідно до частин першої та п`ятої статті 14 ЦПК
України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові
повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу
на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в
електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної
системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну
систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих
підсистем (модулів).
Питання щодо вручення судового рішення врегульовано
статтею 272 ЦПК України, статтею 242 Господарського процесуального кодексу
України (далі - ГПК України) та статтею 251 Кодексу про адміністративне
судочинство України (далі - КАС України).
Частинами п`ятою, шостою статті 272 ЦПК України визначено, що учасникам справи, які не були
присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза
межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія
судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному
обсязі
- в електронній формі у порядку, визначеному законом,
- у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси,
- або рекомендованим листом з повідомленням про
вручення - якщо така адреса відсутня.
Отже, визначальним для унормування початку перебігу
строку на оскарження є вручення повного судового рішення.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення
судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про
доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового
рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову
отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою
місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією
особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову
отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою
місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у
встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України
у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення
надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про
вручення.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №
1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем
Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про
ЄСІТС).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №
168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок
функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»;
«Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.
Пункт 110 розділу V «Перехідні положення» Положення
про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього
Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою
радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади
України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної
підсистеми (модуля).
05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування
підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема
відеоконференцзв`язку.
Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність
інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують
автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності
судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг,
автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками
судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового
процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної
та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також
автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні,
кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Згідно із підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення
про ЄСІТС офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС,
адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС,
або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса
електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не
може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено
законодавством України.
Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний
кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема
ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті
(https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації
користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх
доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів
до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може
забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами
(модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові
експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти
господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої
офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи
реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку
(пункт 10 Положення про ЄСІТС).
Аналогічні приписи містяться у частині шостій статті
14 ЦПК України
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення
про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає
документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі
шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб,
передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати
копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) -
підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених
законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми
ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді
процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі
правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких
документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).
Абзацами другим та п`ятим пункту 37 глави 2 розділу
ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів
надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які
внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до
автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та
установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних
кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних
автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного
кваліфікованим підписом підписувана (підписувачів), чи у вигляді електронної
копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом
відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі
-автоматизована система діловодства).
(!) Особам, які не
мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим
пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу
електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Отже, процесуальним законодавством, чинним на час
ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання
судового рішення: 1) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням
про вручення та 2) в електронній формі -через «Електронний кабінет», у
тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами
підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ
Положення про ЄСІТС.
Вимога про надіслання судового рішення через
підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про
ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в
Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Ураховуючи зазначене, можна зробити висновок, що
надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є
процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення
суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про
доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у
поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у
документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України. У
разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
Надсилання відповідних процесуальних документів на
електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до
суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання
учаснику судового рішення у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Фізична особа (за виключенням передбачених пунктом 10
Положення про ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що особам,
які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів» - отримає судове рішення
рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тому у такому випадку
надіслання особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована у
підсистемі «Електронний суд» рішення суду на електронну адресу, яку особа зазначила
у позовній заяві (скарзі) не є належним врученням судового рішення у розумінні
статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої
інстанції рішення).
В розумінні процесуального закону надіслання судового
рішення на електронну пошту за адресою, зазначеною заявником в його
процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та / або
касаційна скарга, заяви / клопотання), в яких наявне прохання про надіслання
копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може
вважатися належним врученням та підтверджувати день вручення.
Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку
зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування
учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про
свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи
повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законм.
З огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду
щодо належного вручення судового рішення, направленного на електронну адресу,
зазначену стороною у справі (за виключенням передбачених пунктом 10 Положення
про ЄСІТС осіб) у відповідній заяві (скарзі), сформульовані у цій постанові,
Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити
від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі
колегії суддів Касаційного господарського суду від28 квітня 2023 року у справі № 904/272/22.
ВИСНОВКИ щодо
застосування норм права:
- Процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: 1)шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та 2) в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
- Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
- Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (. У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
- Бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).
- Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
- Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України.
Матеріал по темі: «Достатність надіслання судового рішення адвокату, як
представнику сторони процесу»
Теги: ЄДРСРУ, оприлюднення
судового рішення, реєстр судових рішень, вручення судового рішення,
направлення повістки на емайл, електрона пошта учасника, електронний
документообіг, судовий процес, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар