Застосування
фінансових санкцій за куріння кальянів у приміщенні закладу ресторанного
господарства
26
грудня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи № 320/23655/23, адміністративне провадження № К/990/29838/24
(ЄДРСРУ № 124084601) досліджував питання щодо застосування фінансових санкцій
за куріння кальянів у приміщенні закладу ресторанного господарства.
У
Рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров`я (далі - ВООЗ) щодо
кальянів і тютюнових сумішей, виданих у 2015 році (WHO Study Group on Tobacco
Product Regulation - Waterpipe Tobacco Smoking: Health Effects, Research Needs
and Recommended Actions by Regulators, 2015) зазначено, що кальянний дим
містить токсичні речовини, що шкодять здоров`ю так само, як і звичайні
сигарети.
У
закладах ресторанного господарства заборона на куріння тютюнових виробів в
Україні почала діяти з 16 грудня 2012 року на підставі Закону України від 24
травня 2012 року № 4844-VI (далі - Закон № 4844-VI), яким внесено зміни до
Закону № 2899-IV та викладено частини другу статті 13 цього Закону в такій
редакції:
«Забороняється
куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:
1)
у ліфтах і таксофонах;
2)
у приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я;
…
9)
у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
…».
Відповідно
до пункту 4.1 розділу 4 «Класифікація закладів ресторанного господарства» ДСТУ
4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація», чинного з 01 липня
2004 року, до закладів ресторанного господарства належать: ресторан,
ресторан-бар, кафе, кав`ярня, кафе-бар, кафе-пекарня, чайний салон, кафетерій,
закусочна, шинок.
Під
приміщеннями закладів ресторанного господарства» розуміють усі внутрішні
приміщення, призначені для обслуговування та перебування споживачів, а також
для забезпечення роботи персоналу.
Таким
чином, пункт 9 частини другої статті 13 Закону № 2899-IV у редакції Закону №
4844-VI встановлював заборону на куріння, зокрема, кальянів у приміщеннях
закладів ресторанного господарства.
Куріння
тютюнових виробів - дії, що призводять до згоряння тютюнових
виробів, у результаті чого утворюється тютюновий дим, який виділяється в
атмосферне повітря та вдихається особою, яка курить.
Таке
формулювання пункту 9 частини другої статті 13 Закону № 2899-IV та використання
терміну «куріння" обмежувало заборону виключно дією куріння (згоряння
тютюну), і, відповідно, ця заборона не поширювалася на альтернативні способи
споживання у закладах ресторанного господарства тютюнових виробів та їх
замінників, що створювало правову прогалину в забороні куріння в закладах
ресторанного господарства.
Заклади
ресторанного господарства як суб`єкти господарювання зобов`язані були
забезпечувати виконання законодавства про заборону дій, що призводять до
згоряння тютюнових виробів, у результаті чого утворюється тютюновий дим,
створюючи умови, за яких куріння у приміщеннях було б неможливим.
16
вересня 2012 року в Україні введено заборону реклами, стимулювання продажу та
спонсорства тютюнових виробів.
Відповідно
до частини першої статті 16 Закону № 2899-IV у редакції Закону України від 22
вересня 2011 року № 3778-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів»
(далі - Закон № 3778-VI; набрав чинності з 16 вересня 2012 року) забороняються
будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів
і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими
випускаються тютюнові вироби, в тому числі:
- проведення заходів з безоплатної
роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну
тютюнових виробів на тютюнові вироби чи будь-які інші товари, роботи, послуги;
використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг;
пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на
придбання або використання тютюнових виробів;
- пропонування або надання бонусів,
премій, повернення готівкових коштів, права на участь у будь-якій грі, лотереї,
конкурсі, події, прямо або опосередковано пов`язаних з тютюновими виробами, або
якщо умовою надання, або участі в яких, є придбання або вживання тютюнових
виробів;
- продаж тютюнових виробів у наборі з
будь-якими іншими товарами або послугами;
- розміщення інформації про виробника
тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи
надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення
місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на
одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу
тютюнові вироби та ціни на них;
- розміщення інформації з метою
стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або їх
упаковці, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною
захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів, електронної пошти; вкладень до
упаковки тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій
обгортці упаковки тютюнових виробів;
- розміщення інформації щодо тютюнових
виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної
власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в місцях проведення
розважальних заходів, в місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах
та обладнанні;
- надсилання повідомлень поштою,
електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків,
відеоматеріалів, компакт-дисків, комп`ютерних та інших ігор, розміщення інформації
в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів;
- продаж, пропонування для продажу,
поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама або упаковка яких
містить напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю
або в частині ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для
тютюнових товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів;
- інші заходи прямого та непрямого
стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.
(!!!) Тобто, з 16 вересня 2012 року
заборонено будь-які форми реклами, стимулювання продажу, маркетингових заходів
та інформаційного просування тютюнових виробів, їх знаків чи упаковки, а
також заходи, які прямо чи опосередковано сприяють їх реалізації або
споживанню.
З
11 липня 2022 року набули чинності зміни до статті 13 Закону № 2899-IV (у
редакції Закону № 1978-IX), які посилюють боротьбу з поширенням тютюнокуріння,
альтернатив традиційному курінню тютюну, стимулюванням продажу тютюнових
виробів та забороняють відведення місць для куріння в приміщеннях підприємств і
установ усіх форм власності, за винятком аеропортів, де спеціально відведені
місця для куріння залишаються дозволеними за умови їх належного облаштування.
Закон
№ 1978-IX значно розширив формулювання частини другої статті 13 Закону № 2899-IV щодо заборони лише куріння тютюнових
засобів, зокрема, у закладах ресторанного господарства.
Частиною
другою статті 13 Закону № 2899-IV у редакції, чинній з 11 липня 2022
року, передбачено заборону куріння, вживання та використання тютюнових виробів,
предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння,
електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння,
кальянів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у приміщеннях та на території
закладів охорони здоров`я; 3) у приміщеннях та на території навчальних
закладів; 4) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих
споруд та закладів фізичної культури і спорту; 5) у приміщеннях закладів
ресторанного господарства; 6) у приміщеннях об`єктів культурного призначення;
7) у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів
місцевого самоврядування; 8) у приміщеннях підприємств, установ та організацій
усіх форм власності; 9) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення
громадян; 10) у приміщеннях гуртожитків; 11) на дитячих майданчиках; 12) у
місцях загального користування житлових будинків; 13) у підземних переходах;
14) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення
пасажирів, у тому числі в таксі; 15) на вокзалах та станціях; 16) на зупинках
громадського транспорту.
У
пояснювальній записці до проекту Закону № 1978-IX було зазначено, що
законодавчі заходи зі зменшення поширеності куріння базуються на міжнародній
практиці і зобов`язаннях, а саме: імплементації РКБТ ВООЗ, Директиви 2014/40/ЄС
та реалізації «Цілей сталого розвитку України» ООН, зокрема Цілі 3 -
«забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у
будь-якому віці». Норми законопроєкту сприятимуть виконанню Національного плану
заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого
розвитку, затвердженого постановою Уряду України 26 липня 2018 року від 26
липня 2018 року № 530-р.
Введення
термінів «вживання та використання» заборонило не лише процес куріння,
але й всі форми споживання у закладах ресторанного господарства та інших місцях,
де діє заборона тютюнових виробів та їх замінників.
(!!!) Верховний Суд вважає, що положення частини
другої статті 13 Закону № 2899-IV забороняє будь-яке вживання кальянів у
закладах ресторанного господарства та інших місцях, де діє заборона.
Частиною
першої статті 16 Закону № 2899-IV у редакції Закону № 3778-VI, чинній на момент
виникнення спірних правовідносин, заборонялася будь-яка діяльність, що стимулює
продаж або використання тютюнових виробів, включаючи роздачу, обмін, бонуси,
рекламу, інформаційне розміщення.
Між
тим, заборона реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів не
обмежується зазначеними заходами.
В
абзаці 10 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV у редакції Закону №
3778-VI, передбачалося, що під заборону підпадали «інші заходи прямого та
непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну».
Приготування
кальянів у закладі ресторанного господарства щодо чого в України існує
заборона, реалізація закладом такої послуги є стимулюванням продажу тютюнових
виробів та вживання тютюну у розумінні положень абзацу 10 частини першої статті
16 Закону № 2899-IV у редакції Закону № 3778-VI, оскільки надання послуги
передбачає споживання у процесі вчинення певної дії.
Поряд
із забороною без винятків кальянів у приміщеннях закладів ресторанного
господарства, надання закладом послуги приготування кальяну потрібно
вважати стимулюванням продажу тютюнових виробів та вживання тютюну відповідно
до статті 16 Закону № 2899-IV навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама
продукту.
Такий
висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного
Суду від 20 грудня 2024 року у справі № 320/29317/23, в якій Суд дійшов висновку, що:
- кальяни у зв`язку зі змінами у
законодавстві з 11 липня 2022 року підпадають під абсолютну заборону в закладах
ресторанного господарства, незалежно від їхнього складу;
- надання закладами ресторанного
господарства послуг, заборонених статтею 13 Закону № 2899-IV, з приготування
кальянів є стимулюванням продажу тютюнових виробів у розумінні статті 16 Закону
№ 2899-IV навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама продукту.
ВИСНОВОК: Кальяни з 11 липня 2022 року підпадають
під абсолютну заборону в закладах ресторанного господарства, незалежно від
їхнього складу.
Теги: куріння, табак,
кальян, громадські місця, штраф, фінансові санкції, ресторан, кафе, заборона, Держпродспоживслужба,
судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
