Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд: підстави та дискреційні повноваження
суду щодо скасування висновку з оцінки впливу на довкілля
18 березня 2024
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 640/24964/20,
адміністративне провадження № К/9901/44562/21 К/9901/44987/21 (ЄДРСРУ №
117729920) досліджував питання щодо підстав та дискреційних повноважень суду
щодо скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.
Правові та
організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання
шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля,
раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі
прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний
вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів
встановлює Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017
№2059-VIII (далі - Закон №2059-VIII).
Відповідно до
ч. 1 ст. 2 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що
передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на
довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення
громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3)
аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації,
наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації,
яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від
громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури
оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим
органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує
результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку
з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності
відповідно до статті 11 цього Закону.
Оцінка впливу
на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону
навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де
планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів,
перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів
сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з
урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо
яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається
питання про прийняття таких рішень (частина друга).
Суб`єктами
оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади,
органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для
цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання, уповноважений
центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої
влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках,
визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава
(частина третя).
За правилами ч.
1 ст. 5 Закону №2059-VIII суб`єкт господарювання інформує уповноважений
територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її
впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка
підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та
в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності.
Повідомлення
про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься
уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами
третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного
реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня
надходження (ч. 6 ст. 5 Закону №2059-VIII).
Стаття 3 Закону
№2059-VIII передбачає, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у
процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної
частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає
оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої
діяльності (частина перша).
Відповідно п. 2
ч. 2 цієї статті перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які
можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля,
включає, зокрема, операції у сфері поводження з небезпечними відходами
(зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і
захоронення).
Відповідно до
ч. 10 ст. 9 Закону №2059-VIII порядок передачі документації для надання
висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на
довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до
пп. 1 п. 1 Додатку 4 постанови КМУ «Про затвердження Порядку передачі
документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування
оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на
довкілля» від 13.12.2017 №1026 звіт з
оцінки впливу на довкілля включає: опис планованої діяльності, зокрема:
опис місця провадження планованої діяльності (додаються: викопіювання з
генерального плану, зонінгу або детального плану території та ситуаційна схема
з нанесеними джерелами впливу на довкілля; відомості за підписом суб`єкта
господарювання про наявність власних або орендованих виробничих площ
(приміщень), необхідних для провадження господарської діяльності, разом з
копіями документів, що підтверджують право власності або оренди на виробничі
площі (приміщення).
(!!!) За правилами статті 12 Закону №2059-VIII висновок з
оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної
влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу
на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в
судовому порядку.
Порушення
процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване
неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші
порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для
скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження
планованої діяльності в судовому порядку.
Отже, підставами для скасування висновку з оцінки
впливу на довкілля є:
а) порушення
процедури здійснення оцінки впливу на довкілля;
б) безпідставне
та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі
громадськості;
в) інші
порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.
Саме такі
критерії підлягають перевірці та оцінці під час розгляду справи про оскарження
висновку з оцінки впливу на довкілля.
В свою чергу,
надання мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує
результати аналізу, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість
провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження
належить до компетенції відповідача.
Таким чином, визначення допустимості чи недопустимості
провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних
повноважень Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а не
суду. Суд лише перевіряє наявність чи відсутність передбачених ч. 2 ст.
12 Закону №2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на
довкілля.
Подібних
висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2023 (справа №460/8998/20) зазначивши
наступне:« 94. Положення Закону України
«Про оцінку впливу на довкілля» у сукупності дають підстави вважати, що
суб`єкту владних повноважень надано дискреційне повноваження на аналіз
інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової
інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від
громадськості під час громадського обговорення.
95. В силу положень статті 2 КАС України
і частини 2 статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», суди у
цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на
підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема
перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом процедури здійснення
оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи
відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля. При
цьому суди не можуть досліджувати розрахунки допустимих концентрацій по
основних екологічних показниках, оскільки це є функцією відповідача та
знаходиться поза правовою площиною.»
ВИСНОВОК: Враховуючи викладене, в силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС
України та ст. 12 Закону №2059-VIII суди повинні перевірити чи прийнято
оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений
законами спосіб, зокрема перевірити дотримання Міністерством захисту довкілля
та природних ресурсів України встановленої Законом №2059-VIII процедури
здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також
наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на
довкілля.
Матеріал по темі: «Захист екологічних інтересів населення судом»
Теги: Орхуська
конвенція, вплив на довкілля, місцеве самоврядування, захист екологічних
інтересів населення, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар