Адвокат Морозов (судовий захист)
Право військовослужбовця, які мають вислугу на
військовій службі 20 років і більше на отримання житла або грошової компенсації
після звільнення зі служби
01 лютого 2024
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у
справі № 240/35627/21,
адміністративне провадження № К/990/14258/23 (ЄДРСРУ № 116710778) досліджував
питання щодо права військовослужбовця на отримання житла або грошової
компенсації після звільнення зі служби.
Статтею 47
Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює
умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у
власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту,
житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за
доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово
позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Основні засади
державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх
сімей, визначені Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі -
Закон №2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та
правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в
економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх
конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій
галузі.
За умовами
абзацу 1 пункту 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ
держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх
бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на
підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом
Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів
України.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій
службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для
постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для
отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація
надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за
умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з
урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац 4 пункту 1
статті 12 Закону №2011-ХІІ).
Абзацом 1
пункту 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що військовослужбовці, що перебувають на
обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з
військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у
зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у
разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла
з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне
їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у
військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та
користуються правом позачергового одержання житла.
На виконання
приписів статті 12 Закону №2011-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від
03 серпня 2006 року №1081 було затверджено Порядок забезпечення
військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок
№1081), яким визначено механізм забезпечення житловими приміщеннями
військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять
військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і
сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової
служби) Збройних Сил, , у тому числі звільнених в запас або у відставку, що
залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових
умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові
частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Пунктом 3
Порядку №1081 установлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на
військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для
постійного проживання . Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей
житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом
усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з
числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи
юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Питання,
пов`язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за
місцем перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових
умов (пункт 6 Порядку №1081).
Військовослужбовці,
які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у
відставку за віком, станом
здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших
організаційних заходів, у разі неможливості
використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій
частині до одержання житла з державного
житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому
комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом
позачергового одержання житла (пункт 29 Порядку №1081).
Пунктом 30
Порядку №1081 визначені випадки, за яких військовослужбовці знімаються з
обліку, а саме:
- поліпшення
житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;
- засудження
військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім
умовного засудження;
- звільнення
з військової служби за службовою
невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту
військовослужбовцем;
- подання
відомостей, що не відповідають дійсності,
але стали підставою для зарахування на облік;
-в інших
випадках, передбачених законодавством.
Також наказом
Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 затверджено Інструкцію
з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів
їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380).
Цією
Інструкцією визначено зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями
військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової
служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися
перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують
поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного
проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів
сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час
проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують
поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
Пунктом 1
розділу ІІ «Організація роботи житлових комісій військових частин» Інструкції
№380 передбачено, що для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення
житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати
грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та
використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують
поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями
(службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових
приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у
інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових
навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти,
установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових
прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі -
житлова комісія військової частини).
Основними
завданнями житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій),
зокрема, є: прийняття рішення з житлових питань, у тому числі із розгляду
відповідних рапортів (заяв) військовослужбовців та членів їх сімей з житлових
питань (пункт 5 розділу ІІ «Організація роботи житлових комісій військових
частин» Інструкції №380).
За правилами
пункту 8 розділу ІV «Надання службових жилих приміщень» Інструкції №380
військовослужбовці, які прибули до нового місця служби та забезпечені в іншій
місцевості постійним житлом за рахунок Міноборони, де залишилися проживати
члени їх сімей, можуть бути забезпечені житловою площею у гуртожитку або
отримувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення за новим
місцем проходження військової служби у разі, якщо вони не мають житла для
постійного проживання у цьому населеному пункті. Такі військовослужбовці
забезпечуються жилою площею у гуртожитку або отримують компенсацію за піднайом
(найом) житлового приміщення на одну особу.
Питання, що
виникають під час обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення
житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання,
урегульовані розділом VІ Інструкції №380.
Пунктом 1
розділу VІ Інструкції №380 передбачено, що житловими приміщеннями для
постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які
відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися
постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають
календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в
населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець
проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
На облік не
беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які: забезпечувалися під час
проходження військової служби житловою площею для постійного проживання від
Міноборони; мають житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та
вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом, крім випадків
забезпечення житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної
влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої
повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово
окупованих територій; в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 7
розділу VІ Інструкції №380).
За умовами
абзацу 4 пункту 16 розділу VІ Інструкції №380 військовослужбовці та члени їх
сімей, виключені з обліку, мають право повторно протягом року подати командиру
військової частини рапорт та документи, визначені Порядком забезпечення
житловими приміщеннями, для зарахування на облік в порядку, визначеному цією
Інструкцією, із збереженням попереднього часу перебування на обліку.Зняття
військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених
норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті;
подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для
зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право
першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних
дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на
квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 21
розділу VІ Інструкції №380).
Приписи абзацу
4 частини першої статті 12 Закону №2011-ХІІ містять застереження щодо разового
забезпечення житлом військовослужбовця, який має вислугу на військовій службі
20 років і більше протягом усього часу проходження ним військової служби, за
умови, що ним також не було використано право на безоплатну приватизацію житла,
з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Положення цієї
норми також кореспондуються з абзацом 1 пункту 9 Закону №2011-ХІІ, яким
установлено, що військовослужбовці,
що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при
звільненні з військової служби залишаються на цьому обліку у військовій частині
до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової
компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення. Аналогічні
умови закріплені в пункті 3 Порядку №1081.
Отже,
вирішальним у такій категорії справ є установлення факту забезпечення
військовослужбовця житлом/поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала
потреба у наданні йому житла (01 лютого
2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного
суду у справі № 240/35627/21,
адміністративне провадження № К/990/14258/23 (ЄДРСРУ № 116710778).
ВИСНОВОК: Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій
службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а,
отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі
звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку
забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями,
затвердженого Постановою КМУ від 03 серпня 2006 року № 1081.
Наведене
узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеного в постановах:
від 25 березня 2019 року у справі №359/2295/17, від 08 квітня 2020 року у справі №683/2197/18, від 20 травня
2019 року у справі №487/6514/17,
від 20 січня 2021 року у справі №460/6031/18,
від 24.02.2021 у справі №
460/6032/18 від 24.09.2021 у справі № 748/303/20.
P.s. Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 08
червня 2022 року у справі №
362/643/21 з метою забезпечення єдності судової практики щодо визначення
юрисдикції суду з розгляду спорів з приводу проходження військової служби, а
саме щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи
бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом
житла) комісій відступила від
висновку щодо розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства,
викладеного у її постановах від 6 червня 2018 року у справі № 752/5881/15-ц,
від 29 серпня 2018 року у справі № 488/1176/14-а, від 20 вересня 2018 року у
справі № 815/2551/15, від 23 січня 2019 року у справі № 806/5217/15, від 4
вересня 2019 року у справі № 826/17556/16, у постановах Верховного Суду у
складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10
березня 2021 року у справі № 127/15109/18 і від 24 вересня 2021 року у справі №
748/303/20, а також у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року
у справі № 6-2139цс15 і від 2 березня 2016 року у справі № 6-14цс16а.
Велика Палата
Верховного Суду вказала, що спори щодо оскарження особами з числа
військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових
(житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу
проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв`язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні
гарантії, а також порядок їх реалізації. Отже, такі спори належать до юрисдикції
адміністративних судів (п.66).
Матеріал по темі: «Ветерани ВСУ мають право на отримання
житла навіть після звільнення»
Немає коментарів:
Дописати коментар