Зміна сталої судової практики Верховного суду може розглядатися судами як
поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду у
податкових спорах
30 червня 2022 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 1.380.2019.004460, адміністративне провадження №
К/9901/8654/20 (ЄДРСРУ № 105025132) досліджував питання щодо зміни судової
практики Верховного суду, як підставу для поновлення строків звернення до суду
у податкових спорах.
Суть справи: ГУ ДПС заявило клопотання про залишення адміністративного позову платника
податків без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду ,
передбачений статтею 56.19 статті 56 ПК. При цьому, ГУ ДПС посилається на
висновок Верховного Суду в постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.
У вказаній постанові Верховний Суд
зробив висновок, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК не визначає процесуального
строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту
56.19 статті 56 ПК. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК є спеціальною щодо
норми частини четвертої статті 122 КАС, має перевагу в застосуванні у
податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин -
оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень
контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови
попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору
(застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту
56.18 статті 56 ПК). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що
настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до
пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати,
сформулювавши правовий висновок щодо правильного застосування пункту 56.19
статті 56 ПК , також зазначив, що одним із суттєвих елементів верховенства
права, яким повинен керуватися суд згідно зі статтею 6 КАС, є принцип правової
визначеності.
При цьому Верховний Суд вказав, що суди
повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних
рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на
тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або
касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми.
Рішенням Конституційного Суду України
від 13 грудня 2011 р. № 17-рп/2011
визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків,
обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг
конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
(!!!) Зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного
рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності
правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх
інстанцій.
Зміна підходів щодо питання тривалості
строку звернення до суду в податкових спорах після використання процедури
адміністративного оскарження відбулася саме з ухваленням Верховним Судом
постанови від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.
У справі №500/2486/19
Верховний Суд у складі судової палати формулював висновок у розвиток і
уточнення зазначеного підходу при оскарженні податкових повідомлень-рішень або
інших рішень контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань.
Одночасно Суд зауважив, що зміна
підходів до правозастосування в таких правовідносинах не була
непередбачуваною.
Судова палата у Постанова Верховного
Суду від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20
(адміністративне провадження №К/9901/30170/21) повторно наголошує про те, що
після ухвалення постанови Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, суди повинні уникати формального підходу при застосуванні її
висновків, зокрема не
допускати випадків скасування судових рішень з мотивів пропуску строку
звернення до суду, ухвалених відповідно до усталеної
на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час ухвалення
судового рішення змінилось тлумачення Верховним Судом відповідної норми права з
цього питання.
Судова палата вважає за необхідне
наголосити, що при обчисленні строку звернення до суду у подібних до цієї
справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього
строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про
наявність/відсутність підстав вважати його пропущеним, а так само
наявність/відсутність підстав вважати такий строк пропущеним з поважних причин.
ВАЖЛИВО: Усталеною є практика Верховного Суду про те, що при вирішенні питання про
поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку
обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у
взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони
протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням
до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Зокрема, питання наявності підстав
вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які
пов’язані зі зміною правової позиції Верховного Суду з цього питання було
предметом дослідження Верховним Судом у справі №
640/11650/21, за наслідками касаційного розгляду якої було ухвалено
постанову від 23 вересня 2021 року. У цій постанові суд касаційної інстанції
зазначив, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на
звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний
строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки
відповідного позову та його подання до суду. Тобто, новий підхід Верховного
Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може
застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26
листопада 2020 року, однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з
позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни
судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які
заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни
судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено
необґрунтовані зволікання.
Аналогічний підхід було
продемонстровано Верховним Судом при розгляді справи №
580/3400/20 (постанова від 27 липня 2021 року).
Задля додержання принципу правової
визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами
принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік
тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду,
може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення
строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули
характеру спірних до зміни такої судової практики.
ВИСНОВОК: Зміна сталої судової практики Верховного суду може розглядатися судами як
поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду у
податкових спорах.
Матеріал по темі: «Скорочено строки звернення до суду при оскаржені ППР»
Теги:
оскарження ППР, строк звернення до суду, спеціальні процесуальні строки,
1095 днів, один місяць, три місяці, оскарження податкових
повідомленьрішень, нарахування грошових зобовязань, судова практика, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар