.jpg)
Спростовання
факту укладення договору оренди земельної ділянки з мотивів його не підписання
20 квітня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 454/148/20, провадження № 61-12834св21 (ЄДРСРУ №
104232445) досліджував питання щодо спростовання факту укладення договору
оренди земельної ділянки з мотивів його не підписання.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що
волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній
волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника
правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої
статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про
правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману,
насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до
набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не
вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а
правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може
вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати
форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до
письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин
вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в
одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах,
якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин
вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною
(сторонами).
Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми
договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення
учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли
згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про
предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для
договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї
із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду
землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею
18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної
реєстрації.
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли,
такий договір є неукладеним, тобто таким, що не
відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
ВАЖЛИВО: Правочин, який не
вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не
застосовуються до правочину, який не вчинено.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним,
якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний
судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215
ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не
застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.
Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у
випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути
спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під
час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом
викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у
мотивувальній частині судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої
Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).
У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати
своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору
оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з
дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним
використанням земельної ділянки.
Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем
(тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із
позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку
ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок,
вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном,
зокрема шляхом заявлення
вимоги про повернення таких ділянок. Більше того,
негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав
законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови
Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року
у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12
червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц
(пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі №
487/10132/14-ц (пункт 97)).
У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі
№ 125/702/17 (провадження № 61-48842св18)
зазначено, що реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права
та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою.
Отже, реєстрація права оренди за орендарем на вказану земельну ділянку, коли
договір оренди орендодавець фактично не підписувала (правочин є неукладеним),
не відповідає вимогам закону.
Слід відмітити, що систематичне прийняття орендної плати за
земельні ділянки ще не привід для визнання договору укладеним, якщо в ньому
відсутній (підроблено) підпис орендодавця
ВИСНОВОК: Установивши в
судовому порядку, що позивач оспорювані договори не підписував, тобто вони
є неукладеними, то державна реєстрація неукладених між сторонами договорів
оренди порушує права та законні інтереси останнього на розпорядження його
власністю, що є підставою для повернення належних йому на праві власності
земельних ділянок.
Матеріал по темі: «Систематична несплата орендних платежів є підставою для розірвання договору»
Теги: орендна плата за землю, не підписання договору,
неукладений, граничний розмір, сума орендної плати, нормативно – грошова оцінка
землі, припинення права користування земельною ділянкою, строк, договір оренди
землі, земельна ділянка, податок, контролюючий орган, судова практика, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар