Продовження строку проведення перевірки ДАБК: документальне оформлення

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Відсутність окремого наказу про продовження строку проведення перевірки НЕ може слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки ДАБК

17 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/4194/19, адміністративне провадження № К/9901/34876/20 (ЄДРСРУ № 94938163 ) досліджував питання щодо наслідків відсутність окремого наказу про продовження строку проведення перевірки Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК).

Законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 15.01.2020 року у справі № 818/1617/16.

Відповідно до правової позиції, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №757/40310/16-а, продовження строку перевірки на підставі службової записки чи шляхом проставлення резолюції може вважатися письмовим рішенням керівника відповідного органу ДАБК. Зазначену правову позицію підтримано також Верховним Судом у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16 та від 20 травня 2020 року у справі № 809/1031/16.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою продовження строку проведення перевірки посадовою особою ДАБК складено службову записку, на якій проставлено резолюцію керівника «продовжити на два робочих дні». Необхідність у продовженні строку проведення перевірки зумовлена тим, що під час проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю суб`єктами містобудування, щодо яких проводилась перевірка, були надані не всі документи, що вимагались відповідачем.

З огляду на встановлені обставини справи, виходячи з положень абзацу третього пункту 7 Порядку № 533 та враховуючи правову позицію Верховного Суду щодо порядку застосування цієї правової норми, Верховний суд зазначає про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо неправомірності продовження строку перевірки Департаментом ДАБК.

Окрім цього, формальні недоліки направлення на проведення перевірки щодо продовження строку перевірки не у формі окремого рішення не спростовують встановлені під час перевірки правопорушення та не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки.

Аналогічна права позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду  від 20 травня 2020 року у справі № 809/1031/16 (ЄДРСРУ № 89325381).

Матеріал по темі: «Скасування декларації про готовність до експлуатації: наслідки»

 

Теги: ДАБК, дабі, державний архітектурно-будівельний контроль, суб`єкти містобудування, відповідальність забудовника, замовник будівництва, будівельник, застройщик, судова практика, Адвокат Морозов