Верховний суд: право на
формування податкового кредиту прямо залежить від факту реєстрації податкової
накладної
12
лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
380/5397/20, адміністративне провадження № К/9901/31796/20 (ЄДРСРУ №
94840257) досліджував питання щодо права на формування податкового кредиту.
Зміст
правовідносин щодо реєстрації податкової накладної розкривається у статті 201
Податкового кодексу України (далі ПК України), відповідно до якої на дату
виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову
накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку,
визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої
платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у
встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом
201.10 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання
товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в
установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному
реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова
накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних
платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для
покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що
відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок
коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному
реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання
товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для
нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує
будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відсутність
факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових
накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на
включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє
продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в
податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний
період.
Датою
виникнення податкових зобов`язань є дата, яка припадає на податковий період,
протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше згідно з пунктом
187.1 статті 187 ПК України. На дату виникнення податкових зобов`язань платник
податків зобов`язаний скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. В
подальшому податкові зобов`язання відображаються у податковій декларації за
звітний період і підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за
останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для
подання податкової декларації.
Таким
чином, у процедурі реєстрації податкових накладних суттєве значення мають
наслідки відмови у її реєстрації або реєстрації із порушенням граничних
строків. При цьому, у випадку відмови у реєстрації податкової накладної
негативні наслідки більшою мірою несе покупець (отримувач) товарів, який,
внаслідок відсутності податкової накладної в ЄРПН, позбавлений права на
формування податкового кредиту у звітному періоді.
Підпунктом
14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України надано визначення
поняттю податковий кредит
- це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити
податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з
розділом V цього Кодексу.
Правила
формування податкового кредиту визначені статтею 198 ПК України. Зокрема,
відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, в редакції діючій на час
виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми
податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не
підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими
накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не
підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом
201.11 статті 201 цього Кодексу.
У
разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми
податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не
підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник
податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові
накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача
товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до
податкового кредиту.
Разом
з тим, слід враховувати, що здійснення
моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків
є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного
формування податкового кредиту за операціями, що не
підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями
документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не
повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу
реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічні
правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі
№822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18.
У
разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до
податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих
податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних,
зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається
за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової
накладної/розрахунку коригування.
Суми
податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені
в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних,
зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку
реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в
якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких
податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж
через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків
коригування до таких податкових накладних.
ВИСНОВОК: Таким чином, право на формування
податкового кредиту прямо залежить від факту реєстрації податкової накладної, а
відтак, і на визначення податкових зобов`язань, що підлягають сплаті у звітному
періоді.
P.s.
Застосування способу захисту порушеного права платника податків шляхом
зобов`язання ДПС зареєструвати подану податкову накладну в ЄРПН не є втручанням
в її дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного
судочинства.
Аналогічний
підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним
Судом у постановах від 31.01.2018 по справі №
825/849/17 та від 06.03.2018 по справі №826/4475/16.
Матеріал по темі: «Відмова у реєстрації в ЄРПН податкових накладних у разі порушення граничного строку»
Немає коментарів:
Дописати коментар