Звільнення ФОП-спрощенця
від сплати земельного податку з огляду на використання власного нерухомого
майна у господарській діяльності шляхом його здавання в найм
05
лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного
суду в рамках справи № 826/16051/16,
адміністративне провадження №К/9901/50439/18 (ЄДРСРУ № 94666183) досліджував
питання щодо умов звільнення ФОП-спрощенця від сплати земельного податку з
огляду на використання власного нерухомого майна у господарській діяльності
шляхом його здавання в найм.
Так,
правове відношення між власністю на земельну ділянку чи користування нею та
обов`язком сплати земельного податку не припиняється у разі набуття власником
чи користувачем земельної ділянки статусу суб`єкта господарювання та обрання
ним виду економічної діяльності і системи оподаткування, які не передбачають
використання земельної ділянки в господарській діяльності. Тобто з набуттям
ознак (якості) суб`єкта господарювання фізична особа, яка ним стала, не
перестає бути власником чи користувачем земельної ділянки і не звільняється від
обов`язку сплати земельного податку.
Вказані
висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постановах
Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від
08 серпня 2018 року у справі № 820/5485/17,
від 06 лютого 2020 року у справі № 820/3488/16,
та враховуються при вирішенні цієї справи.
Разом
з цим надання в найм (оренду) нежилого приміщення не означає, що механічно (автоматично)
разом з майном наймачу передається й обов`язок сплати податку за земельну
ділянку, на якій воно розташоване.
Аналогічна
правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була
висловлена Верховним Судом у постановах від 13, 19 та 26 червня 2018 року
(справи №826/14615/16, 814/3427/13-а та 826/10930/13-а
відповідно), та у постановах від 06 лютого 2020 року у справі №820/3488/16, від 07.12.2020 року справа №826/16910/18.
Так,
аналіз наведеної судової практики дає можливість визначити, хто саме є
платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту
виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію
(явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього
платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її
частиною), які на ній розташовані.
(!!!) Зокрема, в розумінні зазначених норм обов`язок
зі сплати земельного податку для фізичної особи - власника чи користувача
земельної ділянки залишається незмінним незалежно від реалізації цією особою
певних наданих їй правомочностей, як-от набуття нею статусу суб`єкта
господарювання, діяльність якого пов`язана з використанням земельної ділянки
або без такого.
Відповідно
до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична
особа-підприємець можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо
така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПК України та
реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За
пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та
звітності полягає в запровадженні особливого механізму справляння податків і
зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених
пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та
на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та
звітності.
У
пункті 269.2 статті 269 ПК України також передбачено, що суб`єкти
господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності, сплачують земельний податок в особливому порядку, передбаченому
главою 1 розділу XIV цього Кодексу (за спрощеною системою оподаткування, обліку
та звітності).
За
підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку
звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності
з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за
земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої -
третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного
податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
У
значенні наведених норм права спрощена система оподаткування не звільняє
суб`єкта господарювання від виконання податкових зобов`язань зі сплати
податків, встановлених у пункті 297.1 статті 297 ПК України, а запроваджує інші
умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення
їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за
спрощеною системою.
ВАЖЛИВО: Умовою несплати земельного податку за
зазначеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є
власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для
проведення господарської діяльності. Можливість звільнення від сплати цього
податку за інших умов, наприклад, коли окремо надається в найм будівля, її
частина чи нежиле приміщення без земельної ділянки, на якій розміщена
перелічена нерухомість, не встановлена.
Такий
правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 24
листопада 2015 року у справі № 21-2352а15 (№
826/14703/13-а), який в подальшому був підтриманий і Верховним Судом у
постановах від 15 лютого 2019 року (справа №826/9948/16),
від 9 квітня 2019 року (справа №826/12960/16),
від 21 травня 2020 року (справа №826/10983/18)
тощо.
ВИСНОВОК: Таким чином, надання нежилих приміщень в
найм не вважається використанням земельної ділянки у господарській діяльності,
а тому і не є підставою для звільнення від сплати земельного податку.
Матеріал по темі: «Звільнення від сплати земельного податку ФОП-спрощенця»
Немає коментарів:
Дописати коментар