Зміни у видачі медичної довідки для отримання дозволу на зброю

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Спрощення процедури видачі медичної довідки для отримання дозволу на зброю

13.03.2022 р. Міністерство охорони здоров’я України на виконання заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та покращення бізнес-клімату з метою спрощення процедури проходження медичних оглядів для отримання дозволу на використання зброї, видало Наказ №  476 «Про внесення зміни до Порядку видачі медичної довідки для отримання дозволу (ліцензії) на об’єкт дозвільної системи», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 березня 2022 р. за № 329/37665.

Слід вказати, що відповідно до п. 1 «Порядку видачі медичної довідки для отримання дозволу (ліцензії) на об’єкт дозвільної системи» медична довідка для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт  дозвільної системи (ф.  N 127/о  (облікова),  додаток  1,  далі  - медична  довідка)  є  єдиним документом,  що видається громадянину лікувально-консультативною  комісією  після  проведення  медичного огляду  з  метою  вирішення  питання про наявність або відсутність медичних протипоказань для отримання дозволу (ліцензії) на  об'єкт дозвільної  системи  відповідно  до  постанов  Кабінету  Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576 ( 576-92-п ) "Про затвердження Положення  про  дозвільну систему" та від 7 вересня 1993 р.  N 706 ( 706-93-п ) "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування    спеціальних    засобів   самооборони,   заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії".

В свою чергу, відповідно до п. 2 Положення про дозвільну систему до   предметів,   матеріалів   і  речовин,  підприємств, майстерень  і  лабораторій,  на які поширюється дозвільна система, належать:  вогнепальна  зброя  (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька,  спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна),  бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські   ножі  тощо),  пневматична  зброя  калібру  понад  4,5 міліметра  і  швидкістю  польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої   вітчизняного   виробництва   для   відстрілу  патронів, споряджених  гумовими  чи  аналогічними  за  своїми  властивостями метальними  снарядами  несмертельної  дії,  та  зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини I - II класу  безпечності,  збудники інфекційних захворювань I - II групи патогенності   і   токсини,   сховища,  склади  і  бази,  де  вони зберігаються,  стрілецькі  тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної  та  холодної  зброї,  піротехнічні майстерні, пункти вивчення  матеріальної  частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження   з   ними   та   їх  застосування,  магазини,  в  яких здійснюється   продаж   зброї   та   бойових   припасів   до  неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії,  що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із  збудниками інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсинами*).

Отже, вказаним наказом внесені зміни до Порядку видачі медичної довідки для отримання дозволу (ліцензії) на об’єкт дозвільної системи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20 жовтня 1999 року № 252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 листопада 1999 року за № 768/4061, виключивши пункт 3, а саме: «Перелік лікувально-профілактичних  закладів,  яким  надане право  видачі  медичної  довідки  (далі - лікувально-профілактичні заклади),  визначається  наказами  Міністерства  охорони  здоров'я Автономної  Республіки Крим,  управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.»

ВИСНОВОК: Прийняття досліджуємого Наказу МОЗ дозволить спростити процедури проходження медичних оглядів для отримання дозволу на використання зброї, оскільки розширить перелік лікувально-профілактичних закладів де можна отримати медичну довідку форми  N 127/о  (облікова).

 

Матеріал по темі: «Продовження дозволів на зброю»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

теги: оружие, зброя, зброя для цивільних, застосування зброї, самооборона, напад, збройна агресія, воєнний стан, Верховная Рада, Кабінет Міністрів, Адвокат Морозов

Демонтаж пошкоджених об’єктів внаслідок воєнних (надзвичайних) дій

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Демонтаж на пошкоджених або зруйнованих об’єктах внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів

19 квітня 2022 р. Постановою Кабінету Міністрів України за № 474 затверджено «Порядок виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів», а органам сільських, селищних, міських рад, а у випадках, передбачених законодавством, місцевим державним, військово-цивільним або військовим адміністраціям вжити заходів, передбачених затвердженим цією постановою Порядком.

Слід нагадати, що раніше Урядом було прийнято постанову від 05.04.2022 № 423, якою було визначено процедуру здійснення обстеження в тому числі пошкоджених внаслідок саме воєнних дій об’єктів.

ВАЖЛИВО: Вказаний вище Порядок визначає механізм виконання робіт з демонтажу будівель і споруд або їх частин, пошкоджених або зруйнованих внаслідок 1) надзвичайних ситуацій, 2) воєнних дій або терористичних актів, на підставі відповідних рішень, прийнятих за результатами обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257

Дія цього Порядку поширюється на демонтаж об’єктів будь-якого призначення незалежно від класу наслідків та форми власності, крім об’єктів оборонного і спеціального призначення, об’єктів культурної спадщини та об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”.

(!!!) Втім дія цього Порядку не поширюється на демонтаж об’єктів, що проводиться під час виконання робіт з нового будівництва, реставрації, реконструкції та капітального ремонту, а також на аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, передбачені Кодексом цивільного захисту України.

Демонтаж об’єктів проводиться виключно після закінчення виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також після проведення обстеження обʼєкта на наявність вибухонебезпечних предметів.

Рішення про демонтаж обʼєкта повинне містити відомості про:

• замовника демонтажу;
• місцезнаходження та короткий опис об’єкта;
• ідентифікатор (реєстраційний номер) звіту про обстеження;
• умови та вимоги до демонтажу.

Замовниками демонтажу є виконавчі органи відповідних сільських, селищних, міських рад, а у випадках, передбачених законодавством, місцеві державні, військово-цивільні або військові адміністрації.

Визначення підрядника (виконавця) демонтажу здійснюється відповідно до законодавства, а відносини сторін регулюються договором. Між тим розроблення документації з демонтажу, як і відповідальність за демонтаж здійснюється/несе підрядник.

Демонтаж може бути 1) частковим (розбирання частин пошкоджених будівель і споруд) або 2) повним (передбачає знесення (ліквідацію) зруйнованих будівель і споруд).

Важливим фактором є те, що документація з демонтажу не підлягає експертизі, а затверджується керівником підрядної організації і є основним керівним документом з демонтажу об’єкта.

Після закінчення демонтажу виключно в електронній формі з використанням Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва складається акт про демонтаж.

У разі повного демонтажу об’єкта акт про демонтаж є підставою для анулювання технічного паспорта та виключення об’єкта з реєстру об’єктів нерухомого майна.

АКТ
про демонтаж

Цим актом засвідчуємо, що проведено демонтаж будівлі (споруди, частини), розташованої за адресою: _______________________________________________________,

зруйнованої внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних дій або терористичного акту, яка належала на праві власності (користування) ______________________________________________________.

Демонтаж проведено “____” ______________ 20__ р. суб’єктом господарювання ________________________________________________ (код згідно з ЄДРПОУ_____) на замовлення __ (код згідно з ЄДРПОУ _________) на підставі звіту про обстеження, складеного __________ (код згідно з ЄДРПОУ ________, кваліфікаційний сертифікат серії ___ №___.

 

Матеріал по темі: «Податок на нерухоме майно в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Теги: демонтаж, демонтажні роботи, зруйноване майно, пошкоджене майно, нерухомість, замовлення демонтажу, розбір завалів проектна документація, підрядник, , воєнний стан, Адвокат Морозов

 

 

Строки військової служби для іноземців в особливий період

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Строки проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства в особливий період з моменту оголошення мобілізації та у період воєнного стану

14.04.2022 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо окремих питань проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства» № 2197-IX, який набрав чинності 23.04.2022 р.

Відповідно до пояснювальної записки до Закону вбачається, що  27 лютого 2022 року Президент України В. Зеленський звернувся до громадян іноземних держав із закликом прибути до України, долучитися до опору російським окупантам і захисту світової безпеки та приєднатись до Інтернаціонального легіону оборони України.

На заклик Глави держави відгукнулись тисячі іноземців, які почали прибувати до України та вливатись до лав українських сил оборони. З усіма іноземними добровольцями проводиться робота з їх відбору та укладання контрактів на військову службу у відповідності до положень Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та Положення про проходження військової служби у Збройних Силах іноземцями та особами без громадянства, затвердженого Указом Президента України від 10 червня 2016 року № 248 (надалі – «Положення»)

Зазначеними актами іноземцям надається право вступити на військову службу за контрактом у добровільному порядку.

Слід також відмітити, що відповідно до п. 7 Положення  іноземці, які відповідно до закону проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України і для прийнятих на військову службу іноземців встановлюється випробувальний строк два місяці, про що зазначається в контракті про проходження військової служби (п. 8 Положення).

Відповідно до п. 23.Положення строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:

• для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, - на 3 роки;
• для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського та старшинського складу, - на строк від 3 до 5 років.

Водночас, недостатньо врегульованими залишаються питання визначення строків проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства, зокрема, в особливий період, з моменту оголошення мобілізації та у період воєнного стану. Низка іноземців, які володіють належною військовою підготовкою, бойовим досвідом та прагнуть допомогти Україні, мають обмеження щодо перебування в Україні з особистих, зокрема сімейних, причин. Це вимагає визначення окремих положень для таких осіб.

З метою вдосконалення законодавчої бази для врегулювання вище зазначених питань, а також забезпечення максимально можливої кількості добровольців з числа іноземців та осіб без громадянства і гнучкості у їх використанні для посилення сил оборони України, прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо окремих питань проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства».

Так, внесені зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", зокрема:

1) статтю 21-2 після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"2. Для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

• для осіб рядового складу - 3 роки;
• для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років.

3.      Під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням".

ВИСНОВОК: Таким чином, можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства та визначення відповідних строків проходження ними військової служби у період воєнного стану сприятиме збільшенню кількості високопрофесійних іноземних військовослужбовців, які мають бажання вступити до лав Збройних Сил України та можливість надати дієву підтримку нашій державі у протидії зовнішній збройній агресії.

 

Матеріал по темі: «Бойова техніка держави – агресора в обмін на гроші»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

 

Теги: іноземні військові, служба за контрактом, контрактники, наймані військові, воєнний стан, Адвокат Морозов

 

Пособництво державі-агресору: до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Законодавець посилив відповідальність за пособництво державі-агресору та у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу

14.04.2022 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX, який набрав чинності 23.04.2022 р.

Вказаним Законом  Кримінальний кодекс України доповнено статтею 111-2 такого змісту: 

"Стаття 111-2. Пособництво державі-агресору

Умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора - караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої".

Примітка: ч. 1 ст. 27 КК України встановлює, що співучасниками кримінального правопорушення, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.

Отже, пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення (ч. 5 ст. 27 КК України).

Також статтю 176 КК України доповнено частиною шостою такого змісту:

"6. Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті" (тримання під вартою);

2) частину четверту статті 183 доповнено абзацом восьмим такого змісту:

"Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України".

У пояснювальній записці до Закону вказано, що з 20 лютого 2014 року триває збройна агресія Російської Федерації проти України, яка призвела до численних людських жертв як серед військовослужбовців та правоохоронців, так і серед цивільного населення, окупації Автономної Республіки Крим і частини Донецької та Луганської областей, значних економічних втрат для нашої країни.

В той же час, ряд громадян України здійснюють допомогу (пособництво) РФ у здійсненні агресивних дій, розгортанні збройного конфлікту проти України, включаючи різні форми підтримки збройних формувань та окупаційних адміністрацій держави-агресора та інші дії, які мають бути кваліфіковані як пособництво державі-агресору.

Більше того, наразі особи, причетні до здійснення такої діяльності, продовжують таку діяльність, що є неприпустимим в умовах продовження збройної агресії та ведення бойових дій.

Пособництво державі-агресору як явище підриває національну безпеку України та становить безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційного ладу та іншим національним інтересам України, тому повинен нести за собою відповідальність, встановлену законом.

(!!!) Крім того аналіз практики застосування судами запобіжних заходів у кримінальних провадженнях за фактами вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки України, що розслідувались слідчими СБ України впродовж 2018-2021 р.р., та розслідуються у теперішній час в межах визначеної кримінальним процесуальним законодавством компетенції, свідчить про наступне.

Незважаючи на дію в період з 07.10.2014 до 25.06.2019 у КПК України норми (ч. 5 ст. 176) про безальтернативність виду запобіжного заходу – тримання під вартою, що мав обиратися до осіб, підозрюваних або обвинувачуваних у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258- 258-5 КК України, судами застосовувалися й інші більш м’які, передбачені Главою 18 КПК України, запобіжні заходи.

ВИСНОВОК: Таким чином, за реалії нашого життя та судової практики вказана підозра є фактично БЕЗАЛЬТЕРНАТИВНОЮ підставою для обрання запобіжного заходу щодо тримання під вартою без можливості внесення застави!!!

 

Матеріал по темі: «Кримінальна відповідальність за фото та відеозйомку переміщення Збройних сил України»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Теги: пособник, пособництво державі агресору, співучасник, співучасть, кримінальна відповідальність,  воєнний стан, Адвокат Морозов

 

Продовжено воєнний стан в Україні № 2

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховною Радою України затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"

21.04.2022 р. Верховною радою України затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року  № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З урахуванням вказаного вище та враховуючи той факт, що воєнний стан продовжено, то обмеження прав і свобод людини і громадянина під час воєнного стану, які визначені п. 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" залишаються незмінними, а саме: «У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"».

 

Матеріал по темі: «Загальні заходи правового режиму в умовах воєнного стану»

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

Бойова техніка держави – агресора в обмін на гроші

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Встановлення винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора

01.04.2022 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про встановлення винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора» №2172-IX, який набрав чинності 17.04.22 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного Закону з метою зменшення негативних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України та зниження бойового потенціалу ворога, запровадження стимулюючих заходів для припинення воєнних (бойових) дій встановити винагороду військовослужбовцям збройних сил, інших силових структур Російської Федерації за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора в таких розмірах:

Найменування бойової техніки	Розмір винагороди, у доларах США
Бойовий літак (винищувальної, бомбардувальної або штурмової авіації)	1 000 000
Бойовий вертоліт	500 000
Реактивна система залпового вогню калібру до 122 мм включно	25 000
Реактивна система залпового вогню калібру більше 122 мм	35 000
Танк, наземна артилерія (самохідна)	100 000
Бойова машина піхоти (десанту), бронетранспортер, броньована розвідувально-дозорна машина, бойова броньована машина, машина із захистом від мін і засідок (MRAP)	50 000
Військовий автомобіль (вантажний, спеціалізований), військовий тягач, військова інженерна машина (розвідки, розмінування, подолання мінно-вибухових загороджень, мостоукладальна, розгородження, для прокладання шляхів, здійснення землерийних робіт, подолання водних перешкод)	10 000
Корабель 1 або 2 рангу	1000 000
Корабель 3 або 4 рангу	500 000
Судно військового (допоміжного) забезпечення	200 000
Судно малогабаритного бойового (розвідувального) призначення	50 000

ВАЖЛИВО: У разі передачі Збройним Силам України придатної для застосування бойової техніки держави-агресора військовослужбовцям збройних сил, інших силових структур Російської Федерації забезпечується (на їхню вимогу) право на:

1) збереження в таємниці факту передачі ними придатної для застосування бойової техніки держави-агресора;

2) отримання нових документів з новими персональними даними;

3) безпечне перебування на території України;

4) створення умов для виїзду до безпечної третьої країни (ч. 1 ст. 2 Закону).

Разом з цим, право на отримання винагороди, у разі передачі техніки, має й військовослужбовці Збройних Сил України, інших структур сектору безпеки і оборони України, громадяни України, яким виплачується винагорода за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора (ст. 3 Закону).

Виплати, передбачені цим Законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

(!!!) Втім видатки з Державного бюджету України на реалізацію відповідного Закону, як зазначається у Пояснювальній записці до проекту, будуть незрівнянно меншими за витрати на закупівлю для потреб оборони держави аналогічних видів військової техніки, а також на ліквідацію наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України.

ВИСНОВОК: Реалізація Закону України «Про встановлення винагород за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора» сприятиме зменшенню негативних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України та бойового потенціалу ворога, запровадженню стимулюючих заходів для припинення воєнних дій, поповненню Збройних Сил України відібраною технікою.

 

Матеріал по темі: «Застосування цивільними особами вогнепальної зброї»

  

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Строки звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Конституційний суд України: не можливість поновлення судом строку на подання стороною в справі заяви про скасування рішення третейського суду не відповідає Конституції

Суть справи: 6 квітня 2022 року в рамках справи № 3-9/2019(206/19) Конституційний Суд України розглянув питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п'ятої, частини сьомої статті 454 Цивільного процесуального кодексу України: пункт 1 частини п'ятої статті 454 Кодексу передбачає, що заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів „стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом“, а відповідно до частини сьомої статті 454 Кодексу „заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п'ятою або шостою цієї статті, повертається“.

Здійснюючи перевірку Конституційний Суд України зазначає, що порівняльний аналіз юридичного регулювання питання порядку та строків звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду в порядку цивільного судочинства свідчить про таке.

Законодавець, ухваливши Закон № 2147-VIII, відповідно до якого Кодекс викладено в новій редакції, позбавив осіб, які є сторонами, третіми особами у справі, розглянутій третейським судом, гарантії розгляду судом питання про поновлення строку на подання до суду заяви про скасування рішення третейського суду, у разі якщо її подано після закінчення встановленого Кодексом строку, тоді як за приписами Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147-VIII вони мали таку гарантію.

Відповідно до Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини є їх обмеженням. Верховна Рада України повноважна ухвалювати закони, що встановлюють обмеження, відповідно до таких критеріїв: „обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легіпимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права“ (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення.

Отже, положення частини третьої статті 22 Конституції України потрібно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності» (абзаци сьомий - десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

На підставі викладеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що, ухваливши Закон № 2147-VIII, згідно з яким Кодекс викладено в новій редакції, законодавець знизив рівень доступу до суду осіб, які є суб'єктами звернення до суду відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 454 Кодексу, чим обмежив їхнє право на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України. У такий спосіб порушено заборону звуження змісту та обсягу наявних прав і свобод при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів, установлену в частині третій статті 22 Конституції України, чим знівельовано можливість ефективної реалізації права на судовий захист та дієвість механізму судового контролю за рішенням третейського суду.

З огляду на те, що за приписами Кодексу немає можливості поновити судовим порядком пропущений строк на подання фізичною особою - стороною, третьою особою у справі, у якій третейський суд розв'язав спір з цивільних правовідносин, заяви про скасування рішення третейського суду, водночас така можливість (поновлення пропущеного строку для оскарження рішення третейського суду) існує для юридичних осіб за приписами ГПК України, є підстави для висновку про відмінність у ставленні законодавця до учасників приватних відносин - фізичних осіб та юридичних осіб приватного права, надання їм різних юридичних можливостей процесуального характеру для реалізації гарантованого цим особам статтею 55 Конституції України однакового за змістом та обсягом права на судовий захист.

Наведене є достатнім, щоб виснувати невідповідність пункту 1 частини п'ятої, частини сьомої статті 454 Кодексу у їх взаємозв'язку частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 24 Конституції України.

З урахуванням вказаного вище, Конституційний Суд України ухвалив:

1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 1 частини п'ятої, частину сьому статті 454 Цивільного процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють поновлення судом строку на подання особою, яка є стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, заяви про скасування рішення третейського суду.

2.  Пункт 1 частини п'ятої, частина сьома статті 454 Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.