Знаходження за кермом авто
особи в нетверезому стані без доказів керування
Знаходження за кермом транспортного
засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в
нетверезому стані навіть з увімкнутим двигуном
Керування транспортним
засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом
вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення
з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного
засобу.
У пункті 27 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування
судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки
дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні
правопорушення на транспорті» роз`яснено, що керування транспортним засобом
слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або
інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує
особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою
буксирування.
Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови
Пленуму Верховного Суду роз`яснено, що для притягнення до відповідальності за
ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані
сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та
швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли водій почав
рухатись.
Так, 20.02.2019 року Касаційний
адміністративний суду в складі Верховного Суду в рамках справи №404/4467/16-а зазначив, що само по собі керування
транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення
транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення
транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає
використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою
керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного
визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які
можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Таким чином, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху
(знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою
адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки
саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним
засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна (див. наприклад, рішення
Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2022 р. у справі №205/5986/21).
У відповідності до п. 1 ч.1 ст.247
КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути
розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу
адміністративного правопорушення.
ВИСНОВОК: З урахуванням вищевказаного, якщо в матеріалах адміністративної справи
відсутні належні та допустимі докази керування транспортним засобом
«правопорушником», то це само по собі унеможливлює притягнення особи до
відповідальності, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення
передбаченого ст. 130 КУпАП.
Матеріал по темі: «Огляд водія на стан алкогольного/наркотичного сп’яніння»
Теги:
130КУпАП, зупинка, ТЗ, поліція, керування автомобілем на підпитку, алкогольне
спяніння, управління транспортним засобом, наркотичне сп’яніння, відсторонення
від керування, затримання транспортного засобу, протокол, постанова поліції,
адміністративне правопорушення, акт огляду, медичний огляд, судова практика,
Адвокат Морозов
