Чи передбачено діючим
законодавством прийняття та надсилання платнику податків окремого рішення про
нарахування пені на суму несвоєчасно погашеної узгодженої суми грошового
зобов'язання?
31
січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
826/14727/14, адміністративне провадження №К/9901/5592/18 (ЄДРСРУ №
79527648) досліджував питання щодо прийняття та надсилання платнику податків
окремого рішення про нарахування пені на суму несвоєчасно погашеної узгодженої
суми грошового зобов'язання.
Однак
перед цим необхідно звернути увагу, що 29 січня 2019 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №0670/4698/12, адміністративне провадження
№К/9901/808/18 (ЄДРСРУ № 79472026#) досліджував питання щодо порядку стягнення
податкового боргу.
Суд
вказав, що узгодження платником податків податкових зобов'язань свідчить про
виникнення в нього обов'язку сплатити такі зобов'язання у встановлений законом
строк. За закінченням такого строку узгоджені податкові зобов'язання стають
податковим боргом, процедура стягнення якого визначена Податковим кодексом
України.
Несплачені
у встановлений законом строк податкові зобов'язання є податковим боргом
платника податків.
Згідно
з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує
узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки,
контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку,
визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно
до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано
(вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується),
погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує
на день погашення.
У
разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу
змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова
вимога додатково не надсилається (не вручається).
ВАЖЛИВО: Аналіз вказаної норми свідчить про відсутність
обов'язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову
вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після
направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу
збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не
направляється.
Підпунктом
60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України визначено, що податкова вимога
вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена
самостійно платником податків або органом стягнення.
Отже,
лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через
деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити
(вручити) йому нову податкову вимогу на новоутворений податковий борг.
В
той же час, відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України
пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових
зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Пеня
нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення
узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня
(підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України).
Між
тим, відповідно до ІПК від 03.12.2018 р. №
5082/6/99-99-14-03-03-15/ІПК порядок надіслання контролюючими
органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом
Мінфіну від 28.12.2015 р. № 1204 (далі - Порядок № 1204). При цьому Порядком №
1204 не передбачено відображення у податкових повідомленнях-рішеннях, які
надсилаються платнику податків за наслідками перевірки, сум пені відповідно до
пп. 129.1.1 ПКУ, оскільки на момент їх надіслання (вручення) платникам податків
відсутні всі необхідні дані для визначення її суми, зокрема, дата закінчення
нарахування пені. Нарахування пені на суму грошового зобов’язання, визначеного
контролюючим органом за результатами перевірки, здійснюється в інтегрованій
картці платника засобами ІТС "Податковий блок".
Нарахування
пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що
здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках
погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (129.3.1 пункту 129.3
статті 129 ПК України).
За
змістом пункту 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1
пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи
суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із
розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України,
діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його
частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за
кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Порядок
нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної
податкової служби, був затверджений чинним на момент виникнення спірних
відносин Наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010
року №953 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 року за
№1350/18645).
Зазначеними
положеннями законодавства не передбачено обов'язку контролюючого органу щодо
необхідності прийняття та надсилання платнику податків окремого рішення про
нарахування пені на суму несвоєчасно погашеної узгодженої суми грошового
зобов'язання.
ВИСНОВОК: Прийняття та надсилання платнику податків
окремого рішення про нарахування пені на суму несвоєчасно погашеної узгодженої
суми грошового зобов'язання діючим законодавством не передбачено.
Теги:
ППР, податкове рішення, окреме рішення, пеня, стягнення пені, нарахування пені,
фіскальний орган, податкові спори, узгоджена сума грошового зобов’язання,
судова практика, Адвокат Морозов
