Мета направлення податкової вимоги платнику податків

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Мета направлення контролюючим органом податкової вимоги платнику податків та початок відліку строків на оскарження грошового зобов’язання (ППР)

24 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 120/15658/25, адміністративне провадження № К/990/25201/26 (ЄДРСРУ № 138484753) досліджував питання щодо мети направлення контролюючим органом податкової вимоги платнику податків.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до абзацу першого пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Положеннями пункту 59.5 статті 59 ПК України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59 ПК України дає підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що скерування податкової вимоги не свідчить про вжиття контролюючим органом заходів, спрямованих на погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу. Такі дії податкових органів призводять лише до формування та документального визначення податкового боргу. При цьому вони об`єктивно передують процесу погашення податкових зобов`язань або стягненню податкового боргу (постанови Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 804/3642/16, від 14 липня 2021 року у справі № 815/2362/17, 21 вересня 2018 року у справі №808/3046/16).

(!!!) Виникнення податкового боргу не пов`язано з фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону. Проте обов`язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу.

Відтак, податкова вимога не є тим рішенням суб`єкта владних повноважень, на підставі якого виник спірний податковий борг, вона лише інформує платника про суму узгодженого грошового зобов`язання. Натомість, такими рішеннями є податкові повідомлення-рішення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 квітня 2026 року по справі № 160/28799/25.

ВИСНОВОК: Отже, при визначені строку на оскарження грошового зобов’язання платника податків, правове значення в досліджуваному аспекті має строк, що сплинув від дати початку обчислення строку звернення до суду за оскарженням податкових повідомлень-рішень.

 

 

 

Матеріал по темі: «Податкова вимога на збільшену суму податкового боргу»

 

 

 

Теги: податкова вимога, платник податків, повторне направлення, збільшення податкового боргу, нова податкова вимога, черговість погашення зобовязання, податкові спори, налоговые споры, судова практика, Адвокат Морозов

Податкова вимога на збільшену суму податкового боргу

Адвокат Морозов (судовий захист)

Чи направляється повторна податкова вимога платнику податків у разі збільшення податкового боргу?

22 грудня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 804/5195/16, адміністративне провадження №К/9901/31971/18 ( ЄДРСРУ № 78811594) досліджував питання узгодженості податкового зобов’язання в частині направлення податкової вимоги платнику податків у разі  його збільшення.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків у разі адміністративного оскарження такого зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (підпункт 56.17.5 ПК України).

У свою чергу процедура адміністративного оскарження згідно з пункт 56.17 ПК України закінчується, зокрема днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Отже, податковий борг - грошове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

ВИСНОВОК: Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати про відсутність обов'язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.

Аналогічна правова позиція висловлена в інформаційному листі ВАС України від 12.04.2012 № 1044/11/13-12 та підтверджена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суд у постанові від 12 червня 2018 року по справі №810/2533/16,  адміністративне провадження №К/9901/19621/18 (ЄДРСРУ № 74671542).

P.s. Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

P.s.s. Окремо необхідно вказати, якщо податкове повідомлення-рішення або податкова вимога через допущену контролюючим органом помилку були надіслані платнику податків за невірною адресою, що в силу п. 6 розділу 3 Порядку №1204 та п. 58.3 ст. 58 ПК України дає підстави вважати їх не врученими, у таких рішеннях грошове зобов'язання є неузгодженим. 

Аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду України від 28.08.2018 року у справі № 802/467/16-а (ЄДРСРУ № 76138922).

Теги: податкова вимога, платник податків, повторне направлення, збільшення податкового боргу, нова податкова вимога, черговість погашення зобовязання, податкові спори, налоговые споры, судова практика, Адвокат Морозов