Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд:
зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій у господарських
зобов’язаннях
09 серпня 2024
року Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 917/1957/23 (ЄДРСРУ № 120925785) досліджував питання щодо зменшення
розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій у господарських зобов’язаннях.
Згідно з
положеннями статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше
сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та
обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд
сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів
цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Отже, статтею
629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору,
на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та
виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише
суб`єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок
міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі
Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17).
Поряд з цим, за
змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання або виконання
з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є
порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків,
установлених договором або законом.
Відповідно до
пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання
настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата
неустойки.
Стаття 549 ЦК
України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше
майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або
неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у
відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день
прострочення виконання.
Відповідно до
частини другої статті 551 ЦК України,
якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або
актом цивільного законодавства.
Згідно зі
статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські
санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник
господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил
здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання
господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є
учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
З положень
статей 230-231 ГК України, статей 549, 551, 611 ЦК України слідує, що встановлення
неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах
встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні
договору.
Зазначене
стосується і зобов`язань, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом
господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення
пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання
фінансується за рахунок Державного бюджету України, що має місце у даному
спорі, оскільки виконання зобов`язання з оплати відповідачу поставленого товару
фінансується за рахунок субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим
бюджетам.
Відповідно до
частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка
застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил
здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання
господарського зобов`язання.
(!!!) Неустойка має
подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання
зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання,
завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення
зобов`язання боржником.
Завданням
неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є
одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання
(спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та
інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих
втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів
господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.
Водночас
застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та
справедливості.
Згідно з
частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні
санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити
розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання
зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні;
не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За частиною
другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків
іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів
боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Подібні норми
також містить частина третя статті 551 ЦК України, яка визначає, що розмір
неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує
розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положення
частини третьої статті 551 ЦК України надають суду право зменшити розмір
неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Тобто зменшення
розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності
у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК
України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини
справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або
відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення
неустойки.
Такі висновки
відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від
26.08.2021 у справі №
911/378/17 (911/2223/20).
ВАЖЛИВО: Крім того, у
вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду
належить брати також до уваги:
1) ступінь
виконання основного зобов`язання;
2) поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем
зобов`язання;
3) поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до
виконання зобов`язання.
При цьому
вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає
зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Такі висновки
відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від
22.05.2019 у справі №
910/11733/18 та від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).
Отже, для того
щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої
статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо
він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б
передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624
ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний
характер.
Така неустойка
стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі,
які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню
неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож
право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у
цивільному праві.
Згідно з
частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій
повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та
держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин,
завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері
господарювання.
Господарсько-правова
відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має
право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в
договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за
недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є
застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення
зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без
згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у
господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження
відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК
України).
Згідно з
частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями
визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті
застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові
наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських
санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські
санкції.
Господарські
санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне
виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових
втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з
боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб
отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно
виконаних господарських зобов`язань.
Отже, якщо
відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку
щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від
встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних
обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його
непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо
боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат
може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати
заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може
бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання
за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно
нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс
між інтересами боржника та кредитора.
Така правова
позиція викладена в постанові Великої
Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Разом з цим в
питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не
може бути подібних правовідносин,
оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання,
виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.
Такий підхід є
усталеним в судовій практиці, а відповідний висновок сформульований в постанові Верховного Суду у складі суддів
об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 (пункт 7.43),
а також в постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №
914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №
910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22,
від 07.11.2023 у справі №
924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22.
Верховний Суд
не формулював висновків, які б певним чином додатково обмежували умови
здійснення розсуду суду у питаннях зменшення розміру пені так, щоб тільки один
варіант реалізації розсуду суду можна було вважати правильним. Тому відсутні
підстави вважати, що у тих випадках, коли суд касаційної інстанції дійшов
висновку про відсутність порушення норм процесуального права чи неправильного
застосування норм матеріального права при реалізації судами власної дискреції,
що тільки такий варіант реалізації дискреції слід вважати законним (подібні
висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі
Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16 та від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22).
ВИСНОВОК: З огляду на
викладене вбачається, що Суд використовуючи дискрецію (на власний розсуд, але з
урахуванням аргументів сторін) і надане статтею 233 ГК України та частиною
третьою статті 551 ЦК України право може зменшити розмір штрафних санкцій або
відмовити в задоволені вказаного клопотання.
Матеріал по темі: «ОП
ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення
зобов`язання»
Теги: зменшення розміру неустойки, зменшення розміру
штрафних санкцій, рішення суду про зменшення заборгованості, штраф, пеня,
стягнення, судова практика, Адвокат Морозов
