Збір доказів Національним антикорупційним бюро України для пред`явлення
Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою позову про визнання
необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави
13 липня 2022
року Вищий антикорупційний суд в рамках справи №
991/366/22, провадження 2/991/1/22 (ЄДРСРУ № 105252483) серед іншого
досліджував питання щодо збору доказів Національним антикорупційним бюро
України для пред`явлення Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою позову
про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Так, частина 5
ст. 290 ЦПК України передбачено, що Національне антикорупційне бюро України та
Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а у визначених законом випадках -
Державне бюро розслідувань та Генеральна прокуратура України - вживають
заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх
необґрунтованості.
В свою чергу,
пунктом 10 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро
України» передбачено, що Національне бюро вживає заходів щодо виявлення
необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, надсилає
Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі матеріали для вирішення питання про
пред`явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в
дохід держави.
Національному
бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов`язків надається
право:
-за рішенням
Директора Національного бюро, погодженим з прокурором, витребовувати від інших
правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження,
що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності
Національного бюро, та інших кримінальних правопорушень, які не відносяться до
його підслідності, але можуть бути використані з метою попередження, виявлення,
припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його
підслідності, або виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх
необґрунтованості (п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне
антикорупційне бюро України»);
-витребовувати
за рішенням керівника структурного підрозділу Національного бюро та одержувати
в установленому законом порядку у вказаному в запиті вигляді та формі від інших
правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання
обов`язків Національного бюро, у тому числі відомості про майно, доходи,
видатки, фінансові зобов`язання осіб, які ними декларуються у встановленому
законом порядку (п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національне
антикорупційне бюро»);
-знайомитися в
державних органах, органах місцевого самоврядування із документами та іншими
матеріальними носіями інформації, необхідними для виявлення необґрунтованих
активів та збору доказів їх необґрунтованості, у тому числі такими, що містять
інформацію з обмеженим доступом (п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про
Національне антикорупційне бюро України») тощо.
Крім того,
Національне бюро має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до
автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних,
держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого
самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами
зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними
засобами. Такий доступ має на увазі і повноваження використання інформації з
цих систем, реєстрів та банків даних для виконання покладених завдань з
дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпеченням
таємниці, що охороняється законом.
Порядок надання
інформації юридичними особами, включаючи банківські установи, також
врегульований чинним законодавством. Абз. 2 п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону України
«Про Національне антикорупційне бюро України» передбачено, що суб`єкти, яким
адресовано зазначений запит, зобов`язані невідкладно, але не більше ніж
протягом трьох робочих днів, надати відповідну інформацію. У разі неможливості
надання інформації суб`єкт повинен так само невідкладно у письмовій формі
повідомити про це Національне бюро з обґрунтуванням причин. Національне бюро за
зверненням відповідного суб`єкта може продовжити строк надання інформації на
строк не більше двох календарних днів. Ненадання Національному бюро на його
запит інформації, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному
обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх
осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, забороняються і
тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
Пунктом 5 ч. 1
ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» передбачено
право Національного бюро на підставі рішення Директора Національного бюро або
його заступника, погодженого з прокурором, отримувати від банків, депозитарних,
фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми
власності інформацію про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних та
юридичних осіб, яка необхідна для виконання обов`язків Національного бюро.
Отримання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється
в порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську
діяльність" з урахуванням положень цього Закону, а отримання від
Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та
депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку
цінних паперів, - у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про
депозитарну систему України". Суб`єкти, яким адресовано зазначене рішення,
зобов`язані невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів, надати
відповідну інформацію. У разі неможливості її надання у зазначений строк з
обґрунтованих причин за зверненням відповідного суб`єкта Національне бюро може
продовжити строк надання інформації на строк не більше двох календарних днів
В свою чергу,
статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що
інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка становить банківську таємницю,
розкривається банками, в тому числі Національному антикорупційному бюро України
- на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на
користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків,
а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та
стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця
про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції
списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу,
ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по
батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне
найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб,
фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку
контрагента та код банку контрагента.
ВИСНОВОК: Таким чином, Національне антикорупційне бюро України для збору доказів необґрунтованості
активів, на підставі ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро
України», має право надіслати запити та отримати відповідні відповіді для
передачі їх Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі для підготовки та
подачі позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід
держави.
Матеріал по
темі: «Цивільна конфіскація необґрунтованих активів (ч.1)»
Теги: набу,
спеціалізована антикорупційна прокуратура, сап, збір доказів, запити набу,
запит прокурора, способи набуття, право розпорядження активом, різниця
між його вартістю, законними доходами, конфіскація незаконних активів,
уповноважена особа, держслужбовець, державні функції, набуття активів, актив,
цивільна конфіскація, прокурор, конфіскація майна, необґрунтовані активи,
спеціалізована прокуратура, назк, презумпція необґрунтованості активів,
будинок, земля, арешт коштів, судова практика, Вищий антикорупційний суд,
Адвокат Морозов
