Адвокат Морозов (судовий захист)
Суб’єкт відповідальності або відшкодування шкоди, завданою незаконною
порубкою лісу.
19 вересня 2018 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 925/382/17 (ЄДРСРУ № 76570266) досліджував
питання суб’єктивного складу учасників цивільно-правової відповідальності за
порушення лісового законодавства , а саме за самовільну вирубку лісів
(пошкодження дерев).
Суд вказав, що частиною 1 статті 69
Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"
встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за
своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Загальні підстави відповідальності за
завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що
будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної
особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка
завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди
завдано не з її вини (частина 2 статті1166 ЦК України).
ВАЖЛИВО: Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно
довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна
вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди
не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти
втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого
нематеріального права (життя, здоров'я тощо). 3. Причинний зв'язок між
протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та
виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки
завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів
виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Частиною 2 статті 19 ЛК України
визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення
продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття
інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку,
а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на
постійних лісокористувачів.
Положеннями статті 63 ЛК України
передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу
заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного
відтворення лісів.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 64 ЛК
України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення
лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних
умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших
пошкоджень.
Відповідно до статті 86 ЛК України
організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів,
спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження,
ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 105
ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи,
винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених
законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно зі статтею 107 ЛК України
підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду,
заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і
порядку, визначених законодавством України.
(!!!) Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає
здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів,
зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних
лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового
господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є
підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової
відповідальності. При цьому неважливо,
хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих
у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення
лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання
державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній
лісокористувачу ділянці лісу.
ВИСНОВОК: Таким чином, обов'язок щодо забезпечення
охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які
відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому
числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок
дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового
законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють
самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі,
вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо
забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм
ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку
(пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічну правову позицію викладено у
постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного
Суду у справі № 909/976/17, постановах Верховного Суду у справа № 927/1096/16,
№ 909/1111/16, № 920/1293/16, № 917/1261/17).
P.s. Окрім цього необхідно наголосити, що
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення
розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23 липня 2008 р. №665 затверджено такси для
обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами,
організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і
чагарників до ступеня припинення росту.
Теги:
вырубка леса, порубка лісу, охорона лісових насаджень, незаконна рубка дерев, лісове
законодавство, судова практика, Адвокат Морозов
