Адвокат Морозов (судовий захист)
Визначення розміру судового збору, який підлягає
сплаті під час оскарження рішення суду першої інстанції лише в частині
відстрочення його виконання
22 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 908/629/23 (ЄДРСРУ № 117847907) досліджував
питання щодо визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті під час
оскарження рішення суду першої інстанції лише в частині відстрочення його
виконання.
По-перше, справляння судового збору за звернення із
заявою про відстрочення сплати судового збору не передбачено; по-друге,
справляння судового збору окремо за оскарження рішення суду в частині
відстрочення його виконання пунктом 4 частини 2 статті 4 Закону України
"Про судовий збір" не передбачено, при цьому частина 4 статті 6
вказаного Закону передбачає, що судовий збір за подання скарги (заяви), у разі
оскарження рішення в частині, вираховується та сплачується лише щодо перегляду
судового рішення в частині таких позовних вимог; по-третє, розмір судового
збору, який справляється за оскарження ухвали про відстрочення виконання
рішення становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що
вказує на непропорційність підходів до визначення ставки судового збору за
оскарження рішення суду в частині відстрочення його виконання та ухвали суду
про відстрочення виконання рішення суду.
Варто звернути увагу на те, що при виборі і застосуванні
норм права (Закону України "Про судовий збір" та ГПК України) до
спірних правовідносин Верховний Суд, з огляду на положення частини 4 статті
236, частини 4 статті 300 ГПК України
враховува висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах
Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 809/1029/18 та від
07.03.2024 у справі №
905/1053/23.
Відповідно до частин 1, 7 статті 331 ГПК України за
заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може
відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи
виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб
або порядок його виконання. Про відстрочення або розстрочення виконання
судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або
відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка
може бути оскаржена.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 237 ГПК
України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання
відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його
виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для
забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (частина 1 статті 239
ГПК України).
Отже, суд може відстрочити виконання рішення суду,
як під час його ухвалення, так і після шляхом постановлення ухвали.
Верховний Суд зазначає, що і в першому, і в другому
випадку вирішення питання щодо відстрочення виконання рішення має процесуальний
(процедурний) характер. Вид судового рішення (ухвала, рішення) залежить від
стадії (моменту), на якій його ухвалено, і не впливає на зміст вирішення
відповідної заяви.
У Законі України "Про судовий збір"
визначено, що ставка судового збору, який справляється за подання апеляційної і
касаційної скарг на ухвалу суду, становить один розмір прожиткового мінімуму
для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4).
Положення Закону України "Про судовий збір"
визначають ставку судового збору за оскарження рішення суду - 150 відсотків
ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 4 пункту 2
частини 2 статті 4) або виходячи з розміру оскаржуваної суми (частина 4 статті
6). Водночас положення вказаного Закону не визначають порядок обрахунку ставки
судового збору за оскарження рішення суду в частині відстрочення його
виконання.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані
керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими
іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 ГПК України).
Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в
межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі
відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського
судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними
інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи;
значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших
дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями,
тощо.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного
Суду в постанові від 12.03.2019 у справі № 809/1029/18 сформував висновок про те, що питання щодо
надання відстрочення виконання рішення є процедурним питанням, пов`язаним з
вирішенням клопотання особи, яка бере участь у справі, з огляду на що у випадку
оскарження судового рішення, прийнятого за результатом розгляду клопотання про
надання відстрочення виконання рішення, судам при визначенні розміру ставки
судового збору слід застосовувати положення підпункту 5 пункту 3 частини 2
статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону
України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за
подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду - один розмір
прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд враховує, що вирішення питання про
відстрочення виконання рішення має процедурний характер незалежно від того,
вирішується це питання в ухвалі чи в рішенні суду, а тому застосування різного
підходу до визначення розміру судового збору під час оскарження таких рішень
суперечить принципу пропорційності, який превалює над будь-якими іншими міркуваннями
у судовому процесі.
Отже, Верховний Суд зазначає, що під час оскарження
рішення суду першої інстанції в частині відстрочення його виконання ставка
судового збору, яка підлягає справлянню, має обраховуватися виходячи зі
ставки судового збору, яка справляється за оскарження ухвали суду (один розмір
прожиткового мінімуму для працездатних осіб), що відповідає принципу
пропорційності.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у
постанові від 07.03.2024 у справі № 905/1053/23.
У наведеній постанові від 07.03.2024 у справі №
905/1053/23 Верховний Суд розтлумачив, що судовий збір за оскарження рішення
суду в частині відстрочення справляється виходячи зі ставки судового збору,
передбаченого підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про
судовий збір" (як за оскарження ухвали).
Таке застосування положень Закону України "Про
судовий збір" є найбільш сприятливим для заявника, оскільки за наявності
двох норм щодо визначення ставки судового збору, а саме: підпункту 4 пункту 2
частини 2 статті 4 вказаного Закону, яким передбачено сплату судового збору
пропорційно розміру позовних вимог та підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4
вказаного Закону - одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
застосовано останню, тобто меншу.
ВИСНОВОК: Оскарження рішення суду першої інстанції в частині
відстрочення його виконання ставка судового збору, яка підлягає справлянню, має
обраховуватися виходячи зі ставки судового збору, яка справляється за
оскарження ухвали суду.
Матеріал по темі: «Судовий збір за подання апеляційної скарги при оскарженні
постанови поліції»
Теги: судове рішення, відстрочення, розстрочення,
судовий збір, оскарження, апеляційне, ставка судового збору, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов
