Адвокат Морозов (судовий захист)
Розрахунок калькуляції собівартості продукції не є
обов`язковим документом первинно-бухгалтерського обліку
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-XIV) встановлено вимоги до
первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового
обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку
господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення
господарських операцій.
Відповідно до листа Міністерства фінансів України від
15 лютого 2013 року № 31-08410-07/23-357/246 калькуляція собівартості продукції
за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки нею
не фіксується господарська операція, розпорядження або дозвіл на її проведення.
Верховним Судом у справі №804/5840/16 зроблено висновок, що такі
документи, як калькуляції, технологічні картки, картки розкрою тощо не є
первинними бухгалтерськими документами у розумінні вимог Закону України
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв`язку з чим,
віднесення цих документів податковим інспектором до первинних бухгалтерських
документів є безпідставним.Отже, є безпідставним застосування податковим
органом наслідків неподання платником податків під час перевірки первинних
документів згідно статті 44 ПК, оскільки ті документи, які запитував
контролюючий орган згідно вимог Закону №996-XIV не відносяться до первинних
бухгалтерських документів.
Аналогічних висновків дійшов Верховного Суд у
постанові від 05.10.2022 у справі № 160/11773/21.
Також слід звернути увагу на висновок, викладений у
постанові Верховного Суду від 25.08.2023 у справі № 826/3098/16, про те, що сумніви щодо змісту
наданого розрахунку ціни (калькуляції) виробника товару є необґрунтованими,
оскільки форма розрахунку ціни на законодавчому рівні не затверджена.
Крім того, відповідно до положень цього закону, акт
звірки розрахунків не може вважатися первинним бухгалтерським документом,
оскільки він лише підтверджує стан розрахунків між сторонами, але не фіксує саму
господарську операцію. Так само протоколи комісій про списання заборгованості
не відповідають критеріям первинного документа за формою та змістом. Позиція
про те, що акт звірки розрахунків не є первинним бухгалтерським документом,
також підтримується у постановах Верховного Суду (справи № 905/1198/17, № 910/1389/18
тощо).
Додатково слід звернути увагу, що Верховний Суд
неодноразово (постанови від 20.12.2021 у справі №200/6804/19-а, від 19.05.2022 у справі №1.380.2019.002234, від
25.04.2023 у справі № 520/723/20)
висловлював позицію про те, що вимога пункту 44.6 статті 44 ПК України («… у
разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті
86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого
органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого
ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними
органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у
податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого
платника податків на час складення такої звітності.»)стосується тих
документів, які є підставою для внесення показників до податкової звітності
(первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,
інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення
яких передбачено законодавством). Інші документи знаходяться поза межами
дії норми пункту 44.6 статті 44 ПК України.
Матеріал по темі: «Калькуляція, технологічна карта не є
обов`язковим документом бухгалтерського обліку»
Теги: розрахунок калькуляції, собівартість продукції, технологічна
карта, картки розкрою, первинні бухгалтерські документи, бухгалтерський
облік, інформація про господарську операцію, податкові перевірки, надання
документів, контролюючий орган, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар