Зобов`язання комунальної організації виключити з обліку по особовому
рахунку заборгованість попередніх власників квартири
14 вересня 2022
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 201/1807/21,
провадження № 61-2572 св 22 (ЄДРСРУ № 106264414) досліджував питання щодо
сплати комунальних боргів попереднього власника нерухомості.
Частиною
четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання
рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено,
що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію
про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на
обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело
права.
Відповідно до
статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить
громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання
будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Пунктом 1
частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні
послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання
житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений
пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати
житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
(!!!) Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані
оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до
статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.
Проте, новий
власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд
установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання
послуг не обтяжують майна.
Подібні за
змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 01 вересня
2020 року у справі № 686/6276/19
(провадження № 61-3604св20), від 15 жовтня 2020 року у справі № 522/19127/18 (провадження № 61-20547св19), при
цьому зроблено висновок про те, що діючим законодавством не передбачено
обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів)
квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо
не оговорено в договорі купівлі-продажу.
Окрім цього, 26
січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
201/11406/20, провадження № 61-18079св21 (ЄДРСРУ № 102941107) підтримав
вищевказану позицію.
Відповідно до
частини першої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та
обов`язків є договори та інші правочини.
Згідно з
частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є
правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити
на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати
роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а
кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.
Відповідно до
статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою
(переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Частиною першою
статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що
відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг
здійснюється виключно на договірних засадах. При цьому такими учасниками є:
споживач, виробник, виконавець. Виробник може бути одночасно і виконавцем.
Пунктом 1
частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості
житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на
надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає
визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача
оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або
законом.
Відповідно до
пункту 6 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні
послуги» виконавець (підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги)
зобов`язаний проводити відповідні перерахунки розміру плати за
житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання.
Згідно з
частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна
сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника)
надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення
певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену
послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до
статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить
громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання
будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Власність, відповідно
до частини четвертої статті 319 ЦК України, зобов`язує; зокрема, за статтею 322
ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше
не встановлено договором або законом.
Договори про
надання послуг не обтяжують майно, тому за відсутності відповідної умови в
договорі про відчуження нерухомого майна вимоги до нового власника про
стягнення заборгованості за отриманими комунальними послугами
попереднього власника є безпідставними.
ВИСНОВОК: Новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника,
якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати.
Матеріал по темі: «Новий власник не повинен сплачувати борги попередника за електропостачання»
Немає коментарів:
Дописати коментар