Проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами
приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «Easycon»
15 вересня 2022
року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в рамках справи № 991/3285/22, провадження №11-сс/991/269/22
(ЄДРСРУ № 106267420) досліджувала питання щодо проведення судового засідання у
режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного
забезпечення «Easycon».
Судове провадження
може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого
приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду
(дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі
учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я
або з інших поважних причин (ст. 138 Кримінального процесуального кодексу
України /далі - КПК/); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення
допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності
вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5)
наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК).
Із відповідного
переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального
закону положень п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість
проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з
одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому
розгляді є обов`язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п.
3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити
умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану,
місця проживання, стану здоров`я чи перебування в умовах дії складних життєвих
обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх
справи судом, установленим законом.
Водночас
ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така
норма кримінального процесуального закону закріплює не обов`язок, а право
суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у
режимі відеоконференції.
Разом із тим,
кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає
самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових
позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим
Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та
подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на
реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи
об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації
сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. ч.
1, 2, 6 ст. 22 КПК).
Вищевказане у
поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно
проведення судового засідання у режимі відеоконференції (1) має містити не лише
наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому
провадженні, (2) але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б
підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК.
Так, дійсно
відповідно до п. 10 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах
воєнного стану від 02.03.2022, якщо за об`єктивних обставин учасник провадження
не може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за
допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускати участь такого
учасника в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних
засобів, в тому числі і власних.
Крім того, якщо
через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати
участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних
засобів, визначених КПК, як виняток можна допускати участь такого учасника в
режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при
цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних
прав та обов`язків (п. 7 листа Верховного Суду №1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо
окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»).
Поруч із
наведеним, проведення судового засідання в Україні у режимі відеоконференції
забезпечується лише ліцензованою програмою TrueConf, яка забезпечує учасникам
процесу інформаційну безпеку (ухвали Верховного Суду від 11.04.2022 у справі №572/499/20 та від 12.05.2022 у справі №442/3912/19).
Водночас
проведення судового розгляду у кримінальному провадженні, зокрема й
апеляційного, за допомогою власних засобів зв`язку, у тому числі з
використанням програми EasyCon, положеннями чинного законодавства не
регламентовано (ухвала Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №442/3912/19).
І, як
передбачено вимогами ч. 2 ст. 342 КПК, секретар судового засідання доповідає
суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб
прибув у судове засідання, встановлює їх особи, повідомляє причини їх
неприбуття, якщо вони відомі. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 345 КПК судовий
розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам`ятку про
їхні права та обов`язки, передбачені цим Кодексом.
Таким чином
здійснення судового провадження в режимі відеоконференції з використанням
програмного забезпечення EasyCon поза межами приміщення суду позбавить
можливість суд виконати вимоги ст. 342-345 КПК та дотриматись процедури
апеляційного розгляду (ухвала Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №583/1283/20).
Більше того,
наказом Державної судової адміністрації України №169 від 08.04.2020 затверджено
Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового
засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі
сторін поза межами приміщення суду /далі - Порядок/. При цьому проведення
судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду у кримінальному
процесі вказаним Порядком не передбачено (ухвала Верховного Суду від 28.04.2022
у справі №583/1283/20).
Матеріал по
темі: «Звернення особи до суду в електронному вигляді без
використання ЄСІТС»
Теги: електронний позов, электронный иск, ЕЦП, електронно-цифровий підпис,
подання позову через електронний суд, електронний суд, єдина судова
інформаційна (автоматизована) система, ЄСІТС, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар