Правовий статус фермерських господарств та оборотоздатність корпоративних
прав учасника господарської організації
07 жовтня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 922/3059/16 досліджував наступні питання:
- чи наявні корпоративні права у фермерському господарстві;
- чи є оборотоздатними корпоративні права учасника господарської організації.
Щодо наявності корпоративних прав у фермерському господарстві
За змістом абзацу першого частини
першої статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і
зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа може бути створена
шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх
створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб
публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі
установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу (частини перша,
друга статті 81 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 83 ЦК
України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в
інших формах, встановлених законом.
Отже, ЦК України не містить вичерпного переліку організаційно-правових
форм юридичних осіб та не обмежує їх створення виключно
у формі товариств та установ, адже передбачає можливість їх створення і в інших
встановлених законом формах.
Відповідно до частин першої, другої
статті 62 Господарського кодексу України підприємство
- самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної
влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для
задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення
виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в
порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть
створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної
господарської діяльності.
Частиною третьою статті 63 ГК України
визначено, що залежно від способу утворення (заснування) та формування
статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
Відповідно до частин п`ятої, шостої
статті 63 ГК України корпоративне
підприємство утворюється, як правило, двома або більше
засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання
майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх
спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через
органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів
та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства,
підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші
підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше
осіб. Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств
встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
За змістом наведеної норми
корпоративними є не тільки кооперативні підприємства та підприємства, що
створюються у формі господарського товариства, але й інші підприємства,
особливості правового регулювання та статусу яких визначається ГК України та
іншими законодавчими актами.
Згідно із частинами першою, третьою
статті 167 ГК України корпоративні
права - це права особи, частка якої визначається у статутному
капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на
участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної
частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації
останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом
та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі
відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
За пунктом 1 частини другої статті 55
"Поняття суб`єкта господарювання" ГК України господарською
організацією є юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні,
комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також
інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в
установленому законом порядку.
Господарською діяльністю в розумінні
частини першої статті 3 ГК України є діяльність суб`єктів господарювання у сфері
суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції,
виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову
визначеність.
Господарська діяльність, що
здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою
одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва -
підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання
прибутку - некомерційна господарська діяльність (частина друга статті 55 ГК
України).
Главою 11 "Приватні підприємства.
Інші види підприємств" розділу ІІ "Суб`єкти господарювання" ГК
України одним із суб`єктів господарювання визначено фермерське господарство
(стаття 114 ГК України).
Відповідно до частин першої, третьої
статті 114 ГК України фермерське
господарство є формою підприємництва громадян з метою
виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції.
Відносини, пов`язані із створенням та діяльністю фермерських господарств,
регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими
законами.
Частиною першою статті 1 Закону України
від 19.06.2003 № 973-IV "Про фермерське господарство" (тут і далі за
текстом постанови у редакції на момент виникнення спірних правовідносин)
визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності
громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію,
здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних
ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду,
для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського
виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 1
Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство
може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України,
які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.
Фермерське господарство
підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого
документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу
юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського
господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства,
його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування
майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень,
порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не
суперечать законодавству України (частина четверта статті 1 Закону України
"Про фермерське господарство").
Відповідно до статті 19 Закону України
"Про фермерське господарство" до
складу майна фермерського господарства (складеного капіталу)
можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні
папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської
діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені
законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами,
будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на
інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського
господарства до його складеного капіталу.
Згідно із частиною першою статті 22
Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство
як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу,
не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.
Оскільки правовий статус фермерських
господарств у законодавстві чітко не визначений, то у з`ясуванні наявності в
нього ознак корпоративного підприємства Верховний суд виходить зі змісту статті
63 ГК України, якою корпоративне підприємство визначається як родове поняття, а
видами корпоративних підприємств є кооперативні підприємства, підприємства, що
створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в
тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Ураховуючи наведене, створене шляхом
об`єднання трудової участі членів сім`ї з метою отримання прибутку та
зареєстроване як юридична особа фермерське
господарство, в якому наявний статутний (складений) капітал
поділений на частки, відповідає визначеним частиною п`ятою статті 63 ГК України
ознакам корпоративного
підприємства.
Наявність статутного (складеного)
капіталу фермерського господарства дає певний обсяг корпоративних прав особі,
частка якої визначається у статутному фонді (див. висновки, викладені у
постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
24.10.2018 та від 10.09.2019 у справі № 923/875/17).
ВИСНОВОК № 1: З огляду на те, що фермерське господарство наділене ознаками
корпоративного підприємства, то у членів фермерського господарства, які передали
до статутного (складеного) капіталу майно, виникають корпоративні права,
пов`язані з наявністю їх частки у статутному (складеному) капіталі
господарства.
Щодо оборотоздатності корпоративних прав учасника господарської організації
Відповідно до статті 177 ЦК України
об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше
майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної,
творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно із частиною першою статті 178 ЦК
України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від
однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим
чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті,
або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.
Отже, за змістом наведених норм
об`єктами цивільних прав також є майнові права, які можуть вільно відчужуватися
або переходити від однієї особи до іншої, якщо вони не вилучені з цивільного
обороту або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи
юридичної особи.
Законодавство не містить чіткого та
вичерпного переліку майнових прав. Абзац третій частини другої статті 3 Закону
України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну
діяльність" такими
правами визначає будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права
власності, у тому числі права, які є складовими частинами права
власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші
специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних
ресурсів тощо) та права вимоги.
(!!!) До майнових прав належить право на частку в статутному капіталі
господарської організації, а до корпоративних - права із частки, які відповідно
до статті 167 ГК України надають право на управління, на дохід у вигляді
дивідендів та інші права, передбачені законом та статутними документами.
ВИСНОВОК № 2: Тож об`єктом обороту (продажу, спадкування тощо) є саме частка в статутному
(складеному) капіталі господарської організації, з набуттям
прав на яку в особи виникають і корпоративні права. Статутний капітал, який є
лише засобом бухгалтерського обліку, та самі по собі корпоративні права
відчужуватися не можуть, адже не є оборотоздатним об`єктом цивільного права.
Висновки щодо
застосування норм права:
- Створене
шляхом об`єднання трудової участі членів сім`ї з метою отримання прибутку
та зареєстроване як юридична особа фермерське господарство, в якому
наявний статутний (складений) капітал поділений на частки, відповідає визначеним
частиною п`ятою статті 63 ГК України ознакам корпоративного підприємства;
- У
членів фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, які
передали до складеного капіталу майно, наявні корпоративні права, пов`язані з
наявністю їх частки у статутному (складеному) капіталі господарства;
- Належним об`єктом обороту (продажу, спадкування тощо) є
частка в статутному (складеному) капіталі господарської організації, з
набуттям прав на яку в особи виникають і корпоративні права. Статутний
капітал, який є лише засобом бухгалтерського обліку, та самі по собі
корпоративні права відчужуватися не можуть, адже не є оборотоздатним
об`єктом цивільного права;
- Частка
у статутному капіталі фермерського господарства є обмежено обороноздатною;
- У
разі коли частка в статутному (складеному) капіталі фермерського
господарства належить 100-відстоково одній особі, така особа за аналогією механізму відчуження частки
учасником товариства з обмеженою відповідальністю,
визначеного статтею 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та
додатковою відповідальністю", може відчужити належну їй частку (100 %) іншій особі - не
обов`язково члену своєї сім`ї.
Матеріал по темі: «Хто оплачує земельний податок за землі Фермерського господарства?»
Немає коментарів:
Дописати коментар