Правомірність
зупинення реєстрації податкової накладної за не конкретизацією критерію
ризикованості платника податку
22 вересня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи №
814/1241/18, адміністративне провадження №К/9901/8450/19 (ЄДРСРУ №
99797213), № 560/3974/18, адміністративне
провадження № К/9901/12468/19 (ЄДРСРУ № 99797222) та від 18 червня 2021 року у
справі № 824/999/18-а, адміністративне
провадження № К/9901/15204/19 (ЄДРСРУ № 97771439) досліджував питання щодо
правомірності зупинення реєстрації податкової накладної за не конкретизацією
критерію ризикованості платника податку.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у
сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків
та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників
податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів,
повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а
також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному
реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного
автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків
коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення
реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних.
Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК
України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання
товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України,
відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної
передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику
(кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з
передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території
України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою
виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата,
яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з
подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на
банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають
постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування
коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації
готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата
відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної
декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена
відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення
документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату
виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти
податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у
порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої
платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у
встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі
обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата
складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у
статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної
особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця
товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У
разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка
фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною
договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку
додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д)
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або
прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку
на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура)
товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування
податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з)
загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару
згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором
продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних
товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати
код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором
продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри
відповідного коду.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що
реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку
коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для
зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному
реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74
цього Кодексу.
Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України
встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування
в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного
дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді
у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової
накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата
складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня
ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було
здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в)
пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за
вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про
реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв
оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних,
затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК
України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті
"в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати
до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку
протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового
зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування.
Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку
платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до
комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і
митну політику.
Згідно з підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК
України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків
до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту,
розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової
накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному
реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про
реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються
Кабінетом Міністрів України.
Порядок роботи комісії визначається центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що
настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до
підпункту 201.16.2 цього пункту.
Форма таких рішень встановлюється центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику.
(!!!) Рішення про
відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному
реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або
судовому порядку.
Підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України
визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному
реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї
із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової
накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б)
набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової
накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ВАЖЛИВО: Комісія ДФС не
може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень
та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій
накладній/розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів
подано платником податку до органу Державної фіскальної служби за основним
місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16
статті 201 Кодексу.
Безпідставністю зупинення реєстрації податкової накладної,
як передумови прийняття відповідного рішення Комісії про відмову в її
реєстрації, є те що у
квитанції не вказано ані конкретного критерію оцінки ступеня ризику, ані
конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких
встановлений наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №
567.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної
дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто
наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і
юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків
коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом,
спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за
операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені
платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення
податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій
контролюючого органу.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме:
чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами
адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою
конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка
визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних
адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов
відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в
постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18,
від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18,
від 02.07.2019 року у справі №140/2160/18.
Так, 05 січня 2021 року Верховний Суд у складі Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
640/11321/20, адміністративне провадження № К/9901/32767/20 (ЄДРСРУ №
94022453) та у справі № 640/10988/20 вказав,
що при вирішенні спорів такої категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту
оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим
органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії
контролюючого органу.
Верховний суд зазначає, що можливість надання платником
податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності
формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого
визначення перевіряючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня
ризиків. Вживання
контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення
відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого
обмеження права платника податку бути повідомленим про
необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію
зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
ВИСНОВОК: За не
конкретизацією критерію ризикованості платника податку та без чіткого переліку
документів, що вимагається - рішення про відмову у реєстрації податкової
накладної прийняте всупереч вимогам чинного податкового законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного
Суду від 08 квітня 2021 року у справі №2140/1820/18
(ЄДРСРУ № 96145988).
Матеріал по темі: «Зупинення та/або підстави для відмови в реєстрації податкової накладної»
Теги: реєстрація податкової накладної, відмова в реєстрації,
штрафні санкції, зупинення реєстрації податкової накладної, ЄРПН, реєстр
податкових накладних, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар