Використання
податкової інформації як привід для направлення письмового запиту платнику
податків
07 вересня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи №
640/9935/19, адміністративне провадження № К/9901/22639/20 (ЄДРСРУ №
99459209) досліджував питання щодо використання податкової інформації як привід
для направлення письмового запиту платнику податків.
Перелік підстав, за наявності яких контролюючий орган може
призначити документальну позапланову перевірку, встановлений пунктом
78.1 статті 78 ПК як вичерпний.
Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК передбачено
можливість проведення перевірки, коли виявлено недостовірність даних, що
містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник
податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий
запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та
відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем
отримання запиту.
Отримання податкової інформації контролюючими органами
регламентується нормами статті 73 ПК та Порядку №1245.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 73.3 статті 73 ПК
контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших
суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації
(вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної
для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її
документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або
уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для
надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це
підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які
пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику
податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї
з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в
установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення
платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності
умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час
здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до
статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках,
визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у
податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків
подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної
покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні
обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті
201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або
розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку
заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення
зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абзаци
шостий-чотирнадцятий пункту 73.3 статті 73 ПК).
Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин
зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її
документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня,
наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено
цим Кодексом) (абзац шістнадцятий пункту 73.3 статті 73 ПК).
За змістом пункту 10 Порядку №1245 запит щодо отримання
податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних
відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та
підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті
зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної
податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для
надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік
документів, що її підтверджують.
(!!!) Системний аналіз
вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що запит контролюючого
органу про надання платником податків інформації та підтверджуючих документів
повинен містити вказівку на чітко визначені обставини, які згідно з пунктом
73.3 статті 73 ПК є умовою звернення з таким запитом. Без зазначення в запиті
конкретних фактів, які стали підставою для його направлення, платник податків
об`єктивно позбавлений можливості надати відповідні пояснення та їх
документальне підтвердження.
У постанові від 06.10.2020 у справі №280/1475/19
Верховний Суд зауважив, що обов`язку платника податків надати пояснення та
документальні підтвердження на письмовий запит кореспондує і обов`язок
контролюючого органу, посилаючись на відповідну правову підставу для
направлення запиту, конкретизувати та розкрити, що саме зумовило необхідність
отримання такої інформації від платника податків та у зв`язку з чим виникла
необхідність надання такої інформації.
При цьому, згідно постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у
справі №813/1757/18 окремі недоліки в
оформленні запиту не можуть слугувати підставою для відмови підприємства у наданні
інформації на такі запити. Разом з тим, запити податкового органу повинні бути
оформлені таким чином, щоб платник податків міг усвідомлювати, на які ймовірні
порушення податкового законодавства робить посилання податковий орган, задля
надання необхідного обсягу документів для спростування наявної у податкового
органу інформації.
Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 у справі № 813/4042/17 зауважив, що призначення
позапланової документальної перевірки з підстав відсутності відповіді на запит
контролюючого органу є незаконним, якщо платник податку надав обґрунтовану
відповідь на такий запит. Якщо платник податку, на думку контролюючого органу,
надав неповну відповідь на запит, контролюючий орган, не проінформувавши
платника про те, якої інформації недостатньо, не має законних підстав для
видачі наказу про призначення перевірки. Часткове надання платником
податку необхідної інформації контролюючому органу не можна вважати повним
ненаданням відповіді на запит.
У постанові від 31.03.2020 у справі №820/3477/16
Верховний Суд, скасовуючи наказ на перевірку, виходив з того, що платник надав
відповіді на запити відповідача та копії витребуваних ним документів, проте
контролюючим органом не було доведено, що надані документи, аналізувались
контролюючим органом і що такі, за результатом аналізу, є недостатніми для
спростування інформації про порушення платником норм податкового законодавства,
що свідчить про відсутність у контролюючого органу обґрунтованих підстав для
призначення перевірки позивача.
Аналіз зазначених положень податкового законодавства
свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації
платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко
окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового
законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має
об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне
підтвердження.
Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником
податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою
для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими
поясненнями та документальними підтвердженнями на письмовий запит контролюючого
органу. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і
їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або
документально непідтверджені, а відповідно, якщо їх взагалі не надано,
перевірка може бути призначена.
Вимоги, які висуваються до змісту запиту, як нормативно
визначені, не підлягають розширеному тлумаченню. Однак, ці вимоги не стосуються
дискреційних повноважень контролюючого органу щодо змісту та форми викладення у
запиті підстав для витребування інформації.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності
контролюючого органу використовується інформація, отримана із джерел,
передбачених статтею 72 ПК, зокрема інформація, що міститься в податкових
деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків)
неприбуткової організації, інших звітних документах (підпункт 72.1.1 пункту
72.1), інформація, що надійшла за наслідками податкового контролю (підпункт
72.1.5 пункту 72.1).
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК зібрана податкова
інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання
покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та
митної політики.
ВИСНОВОК: Отже,
використання податкової інформації як привід для направлення письмового запиту
платнику податків є правомірним. Повноваження контролюючого органу щодо
направлення платнику податків письмового запиту щодо обставин, які стосуються
його податкового обліку, кореспондується з його обов`язком дотримуватися
законодавчо встановлених вимог щодо підстав, форми та змісту відповідного
запиту.
Матеріал по темі: «Коли платник податків має право не надавати відповідь на запит податкового органу?»
Теги: налоговая проверка, податкова перевірка, запит на
інформацію, податковий запит, запит фіскального органу, налоговый запрос, наказ
про проведення податкової перевірки, не допуск проверяющего, приказ на
проведение налоговой проверки, оскарження наказу про проведення податкової
перевірки після її проведення, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар