Момент переходу прав та
обов`язків до правонаступника юридичної особи в результаті реорганізації
(злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації
31
липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
296/13187/15-ц, провадження № 61-17392ск19 (ЄДРСРУ № 90714420)
досліджував питання щодо моменту переходу прав та обов`язків до правонаступника
юридичної особи.
Відповідно
до ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з
моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного
реєстру запису про її припинення.
Згідно
з ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті
реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі
реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до
правонаступників.
Як
передбачено ст. 106 ЦК України, злиття, приєднання, поділ та перетворення
юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної
особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених
законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
За
змістом ч. 2 ст. 107 ЦК України, в разі реорганізації юридичної особи шляхом
приєднання складається передавальний акт.
Відповідно
до частини 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що
припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її
припинення.
У
Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати
Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2020 року по справі №2-3897/10, зазначається, що заміна сторони виконавчого
провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому
провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути
проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого
провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання
про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом
України "Про виконавче провадження".
Крім
того, за висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.11.2019 р.
по справі № 296/145/16-ц, від 09.09.2019р.
по справі № 916/376/15-г та від 15.03.2018р.
по справі № 903/376/17, моментом переходу
прав та обов`язків до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення
відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб-підприємців та громадських формувань.
Верховний
Суд дійшов наступних висновків:
"…інститут правонаступництва органів
державної влади різниться від інституту правонаступництва суб`єктів приватного
права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в
себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових
категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних
управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які складають зміст
відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво за якого
відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується до
органу, що створюється та правонаступництво в майнових приватних
правовідносинах, у яких орган влади виступає як юридична особа приватного
права.
У
випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов`язків
оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних
правовідносинах здійснюється на підставі передавального акту (частина 2 статті
107 Цивільного кодексу України, пункт 7 "Порядку здійснення заходів,
пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади", що затверджений постановою Кабінету
Міністрів України від 20.10.2011 № 1074). При цьому юридична особа є припиненою
з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію
припинення юридичної особи".
Ліквідація
юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу
державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це
особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови
держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим
органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку
має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то самого
лише посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. Також, підлягає
оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: чи припинено
виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на
інший орган (аналогічний висновок викладено Верховним Суд у складі Касаційного
адміністративного суду у постанові від 21.03.2018 у справі №802/651/16-а).
У
такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із
публічних правовідносин.
При
цьому, можна виділити дві форми адміністративного (публічного)
правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне
правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних
повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за
компетенцією) та 2) процесуальне правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне)
правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та
порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних
повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні
владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних
повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи
часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення
повноважень посадової особи.
Процесуальне правонаступництво - це унормована
можливість заміни судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в
суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій сторони чи третьої особи іншим
суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від
сторони до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта
публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона
чи третя особа.
Аналогічні
висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 2а-15057/09/2670.
Верховний
Суд вважає, що при реорганізації юридичної особи шляхом злиття, приєднання та
перетворення (універсальне
правонаступництво) факт настання правонаступництва
безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від
правопопередника до правонаступника.
(!!!) Тому, у вирішенні питань, пов`язаних з таким
правонаступництвом, необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних
прав і обов`язків.
Внаслідок
злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і
будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.
Аналогічний
висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у
справі № 910/5953/17, так суд вказав, що при
реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті
про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже
правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо
переходу майна, прав чи обов`язків.
ВИСНОВОК: Моментом переходу прав та обов`язків до
правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до
Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та
громадських формувань
Матеріал по темі: «Правонаступництво у виконавчому провадженні»
Теги:
реорганізації юридичної особи, шляхом злиття, приєднання, перетворення,
універсальне правонаступництво, передання прав та обов`язків, право
попередник, правонаступник, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар