Адвокат Морозов (судовий захист)
Зменшення розміру
неустойки за рішенням суду у господарському зобов’язанні
13
січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи № 902/855/18
(ЄДРСРУ № 86874949) досліджував питання зменшення розміру неустойки за рішенням
суду у господарському зобов’язанні.
Спочатку
необхідно вказати, що зменшення розміру неустойки за рішенням суду у
господарському зобов’язанні можливе за умови подання стороною відповідного
клопотання про зменшення заявленої до стягнення заборгованості.
Відповідно
до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір
санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із
збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання
зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні;
не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо
порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських
відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до
сплати штрафних санкцій.
Згідно
з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути
зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за
наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При
цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься
переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності
яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього
питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з
урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи
питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню
зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є
даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на
увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного
виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання,
наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки
(штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи
невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення
нею порушення та його наслідки) тощо.
При
цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за
відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення,
господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх
сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у
кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже,
вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає
зменшенню, закон відносить на розсуд суду (аналогічна позиція викладена у
постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
30.05.2019 у справі № 916/2268/18 та від
04.06.2019 у справі № 904/3551/18).
Цивільні
та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості,
добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства
права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові
суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу
розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка
перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело
отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна
правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
Теги: зменшення розміру неустойки, рішення суду про
зменшення заборгованості, штраф, пеня, стягнення, судова практика, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар