Протокол про адміністративне правопорушення та дії
співробітника патрульної поліції по його складанню не можуть бути самостійним
предметом оскарження
17
січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справ №
760/16551/18, адміністративне провадження №К/9901/18855/19 (ЄДРСРУ №
86989693) та від 02 жовтня 2019 року у справі №
760/32894/18, адміністративне провадження №К/9901/25082/19 (ЄДРСРУ №
84676576) досліджував питання щодо судового оскарження протоколу патрульної
поліції, окремо від рішення про притягнення особи до адміністративної
відповідальності.
Спочатку
слід вказати, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки
дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції
України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне
правопорушення без складання відповідного протоколу (ч.1 п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про
адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від
07.11.2015 № 1395).
В
свою чергу, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки
дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до
вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної
поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол
про адміністративне правопорушення. Поліцейські складають протоколи про
адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені
частинами четвертою і сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122,
статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею
124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною
четвертою статті 140, 188-28 КУпАП (п. 5
Інструкції)
За
змістом частини третьої статті 124 Основного Закону України юрисдикція судів
поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно
із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку,
встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає,
що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її
права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб,
визначений в цій статті.
Стосовно
"порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду,
то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №
18-рп/2004 це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий
зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Стосовно поняття
"охоронюваний законом інтерес" в тому ж Рішенні Конституційного Суду
України вказано, що воно означає правовий феномен, який: а) виходить за межі
змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших
засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених
індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і
законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д)
означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового
регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є)
розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений
законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в
яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже,
гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України
право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом
порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було
обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально
виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Адміністративне
судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері
публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд
повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням
владно-управлінських дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних
повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси
позивача.
Разом
з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень,
які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень
статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого
правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної
відповідальності.
Слід
також зауважити, що розгляд питання правомірності складання протоколу про
адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу
матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та
рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у
сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за
наявності порушень) права особи, яка притягується до відповідальності, що не
відповідає завданням адміністративного судочинства, так як при складанні
протоколу про адміністративне правопорушення, поліціянт здійснював не
публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається
під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
ВИСНОВОК: Протокол
про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень,
а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не
підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Подібний
висновок вже був висловлений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13
березня 2019 року у справі № 712/7385/17
(ЄДРСРУ № 81014004) та від 19 червня 2019 року у справі № 638/3490/18 (ЄДРСРУ № 82738728).
P.s.
За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду поняття "спір, який не
підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити
в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не
підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Немає коментарів:
Дописати коментар