Верховний суд: порушення працівником трудової
дисципліни та звільнення за прогул
31 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової
палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №
752/15215/19, провадження № 61-6456св22 (ЄДРСРУ № 106017723) досліджував
питання щодо порушення працівником трудової дисципліни та звільнення за прогул.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частина шоста
статті 43 Конституції України).
В той же час, згідно статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані
працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника
або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної
дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до
майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової
дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
догана; звільнення.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини
працівника покладених на нього трудових обов`язків.
Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується
роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного
місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від
роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у
відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців
з дня вчинення проступку.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України власник або
уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у випадку
здійснення працівником прогулу без поважних причин.
Прогул - це відсутність працівника на
роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом).
Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган
повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці
більше трьох годин упродовж робочого дня.
Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного
стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника
трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни
може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду
стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь
тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено
проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі
(розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 536/1755/20 (провадження № 61-21194св21, ЄДРСРУ
№ 105565281) зазначено: «при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб,
звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні
виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається
відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше
трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин
(наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання
без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів,
чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи
строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після
закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Таким чином, у
пункті 4 частини першої статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця
обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у
разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто
факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого
дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати
поважність причини такої відсутності.
Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. При цьому
власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують
відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня.
Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача
з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з`ясування поважності причин
його відсутності на роботі у день звільнення. Вичерпного переліку поважних
причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено,
тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі
здійснюється виходячи з конкретних обставин та наданих сторонами доказів.
Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до
поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника
обставин, які повністю виключають вину працівника».
Матеріал по темі: «Звільнення керівника за одноразове
грубе порушення трудових обов`язків»
Теги:
звільнення, прогул, грубе порушення, увольнение, поновлення на роботі, середній
заробіток, товарні цінності, матеріально відповідальна особа, посадова
інструкція, КЗпП, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
