Обов`язок зі сплати земельного податку припиняється з моменту продажу
нерухомості та державної реєстрації право власності на нерухоме майно
28 грудня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 803/846/17, адміністративне провадження №
К/9901/46912/18 (ЄДРСРУ № 102318349) досліджував питання щодо моменту
припинення сплати земельного податку на якій розташована реалізована платником
податків нерухомість.
Суть справи: За приписами статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання
договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або
розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із
звичаїв ділового обороту. Саме з посиланням на вказані норми податковий орган
наполягає на необхідності укладення додаткової угоди про припинення діючого договору
оренди або сплати земельного податку.
Однак дана позиція хибна з огляду на
наступне…
Податковий кодекс України (далі - ПК
України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів,
зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в
Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права
та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх
посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність
за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту
14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку
на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за
земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК
України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток
(паїв); землекористувачі.
Пунктом 270.1 статті 270 ПК України
визначено, що об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у
власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
У разі надання в оренду земельних
ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин
власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду,
обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати
укладення договору оренди будівель (їх частин) (пункт 287.7 статті 287 ПК
України).
Статтею 120 Земельного кодексу України
визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або
споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється
право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці
об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або
споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи,
переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони
розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда
розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття
права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування
земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж
обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Право власності на земельну ділянку, а
також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають
з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу
України).
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про
оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок,
будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також
переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття
права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір
оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної
ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Абзацом 8 частини першої статті 31
Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі
припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або
споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Верховний Суд зазначає, що якщо певна
фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або її частину, що
розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право
користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і
в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, платником земельного
податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку
(правом власності або правом користування), відповідно з моменту набуття права
власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну
ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула
право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
Аналогічна правова позиція висловлена
Верховним Судом України у постанові від 08.06.2016 (справа №21-804а16) та постанові від 12.09.2017 (справа №21-3078а16), Верховним Судом у постановах від
19.06.2018 (справа №819/1365/17), від
18.04.2019 (справа №807/292/18), від
02.07.2019 (справа №819/1365/17) та від
23.06.2020 (справа № 817/492/17 (ЄДРСРУ №
90073392).
Отже, до нового власника об`єкта
нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати
податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним
майно.
Таким чином, у зв`язку з відчуженням
платником нерухомого майна до покупця перейшов встановлений податковим законом
обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій
розташоване набуте ним майно.
ВИСНОВОК: Платник податків з моменту відчуження будівлі не є землекористувачем
земельної ділянки, на якій розташоване відчужене нерухоме майно і не може бути
належним платником орендної плати за землю, а таким платником є фактичний
власник нерухомого майна, яке знаходиться на відповідній земельній ділянці,
тобто фактичний землекористувач.
Відповідно, починаючи з моменту продажу будівлі
припиняється нарахування будь-яких грошових зобов`язань за землю особі, що таке
майно відчужила.
P.s. Слід відмітити, що незважаючи на
те, що за покупцем нерухомості не зареєстровано право власності чи
користування земельною ділянкою під належними їм на праві власності
приміщеннями, виходячи з принципу пріоритетності норм ПК України над нормами
інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 цього
Кодексу, обов`язок зі сплати земельного податку виникає у третіх осіб з дати
державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Аналогічна правова позиція викладена у
постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №804/3203/17.
Матеріал по темі: «Принцип «superficies solo cedit» - «збудоване на землі слідує за нею»»
Теги: податки, сплата земельного
податку, плата за землю, земля, нерухомість, орендна плата, ппр, податкова
перевірка, нарахування плати, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
