Перевищення
процесуальних строків під час розгляду судового провадження. Критерій оцінки
розумності процесуального строку. Межі строку зупинення провадження у справі.
Судова практика Верховного суду України та ЄСПЛ.
01 лютого 2017 року
Верховний суд України розглядаючи справу № 6-1957цс16 дослідив питання щодо процесуальних, а також «розумних»
строків розгляду справ.
Однак з першу
необхідно вказати, що Верховний Суд України Листом від 25.01.2006 № 1-5/45 «Щодо перевищення розумних строків розгляду
справ» визначив критерії
оцінювання розумності строку розгляду справи, які є спільними для
всіх категорій справ (цивільних, господарських,
адміністративних чи кримінальних): 1) складність
справи; 2) поведінка заявника; 3) поведінка
органів державної влади (насамперед
суду).
Відповідальність
держави за затягування провадження у справі, як
правило, настає в разі нерегулярного призначення
судових засідань, призначення судових засідань з
великими інтервалами, затягування при переданні або
пересиланні справи з одного суду в
інший, невжиття судом заходів для дисциплінування
сторін у справі, свідків, експертів, повторного
направлення справи на додаткове розслідування чи новий
судовий розгляд.
ВАЖЛИВО: У цивільних, адміністративних і
господарських справах перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенції
розпочинається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується
ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа "Скопелліті проти Італії"
від 23 листопада 1993 року),
або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від
25 березня 1999 року).
У постанові пленуму
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків
розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні
правопорушення» від 17.10.2014
р. за № 11 передбачено нижчезазначене.
1. Оцінюючи правову та
фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що
утруднюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших
учасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; необхідність
допиту значної кількості свідків; участь у справі іноземного елемента та
необхідність з'ясування і застосування норм іноземного права.
ВАЖЛИВО: судам слід виходити з того, що така
обставина, як розгляд цивільної справи судами різних інстанцій, не може сама по
собі свідчити про її складність.
2. Оцінюючи поведінку
заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу,
слід звернути увагу на те, що не можна покладати відповідальність за тривалий
розгляд справи використання ними процесуальних засобів, передбачених
законодавством, для здійснення свого захисту, зокрема, у зв'язку зі зміною
позовних вимог, вивченням матеріалів справи, заявленням клопотань, оскарженням
ухвалених судових рішень. Разом із тим слід взяти до уваги факти невиконання
ними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням
строку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки в судове
засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку
судового розгляду.
3. Оцінюючи поведінку
органів державної влади (насамперед суду), слід враховувати своєчасність
призначення справи до судового розгляду; проведення судових засідань у
призначений час; строки виготовлення суддею мотивованого судового рішення та
направлення його особам, які брали участь у справі; повноту здійснення суддею
контролю за виконанням працівниками апарату суду своїх службових обов'язків, у
тому числі щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату та
місце судового засідання; своєчасне виготовлення журналу судового засідання та
протоколу про окремі процесуальні дії; повноту і своєчасність прийняття суддею
заходів щодо учасників процесу та інших осіб у сфері здійснення правосуддя,
направлених на недопущення їх процесуальної недобросовісності і процесуальної
тяганини у справі, зокрема, щодо контролю за строками проведення експертизи;
своєчасну видачу виконавчого документа та направлення його до органу,
уповноваженого виконати судове рішення.
4. Оцінюючи характер
процесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предмета
розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що
потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов'язані
зі станом здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.
Відносно зупинення
провадження у справі Верховний суд України вказав, що відповідно до пункту 4
частини першої статті 201 ЦПК України у разі неможливості розгляду справи до
вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного,
господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, суд
зобов’язаний зупинити провадження у цій справі.
Визначаючи наявність
підстав, передбачених статтею 201 ЦПК України, за яких провадження у справі
підлягає обов’язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така
підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частини
першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути
вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від
яких залежить можливість її розгляду.
Згідно з частиною
першою статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку,
але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.
ВАЖЛИВО: Межі зупинення провадження у справі не
повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Відповідно до ст.8
Конституції України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та
застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,
суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права,
відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи
визнаються найвищими цінностями
та визначають зміст і спрямованість
діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової
практики Європейського Суду з прав людини.
Пунктом 1 статті 6
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом
України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про
захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та
протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвненції», визначено, що кожен має право на
справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку
незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо
його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість
будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
ВАЖЛИВО: Розумність тривалості судового розгляду
має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність
справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета
позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі
«Фрідлендер проти Франції»).
Отже, аналіз практики
Європейського суду щодо тлумачення положення «розумний строк» свідчить: в
рішенні у справі «Броуган (Brogan) та
інші проти Сполученого Королівства» він роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним,
не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один
строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній
справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних
обставин.
У розумінні
Європейського суду для визначення того, чи була тривалість певного строку
розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення.
Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює собою все
провадження.
ВАЖЛИВО: Точкою відліку переважно є момент
звернення до національного суду з позовом, хоча цей момент може настати і
раніше, наприклад, якщо судовому розгляду має передувати попередній
обов'язковий розгляд справи адміністративним (виконавчим) органом (рішення у справі «Еркнер і Гофауер проти
Австрії»).
Висновком вказаного є
наступне:
- Складність справи, а отже й розумність тривалості судового розгляду, має визначатися з урахуванням наступних критеріїв: а)складності справи; б) поведінки заявника; в) поведінки органів державної влади (насамперед суду); г)важливістю предмета позову для заявника у справі;
- Розгляд будь – якої справи судами різних інстанцій, не може сам по собі свідчити про її складність;
- Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи;
- Розгляд справи повинен відбуватися в межах строків передбачених діючим процесуальним законодавством, однак строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ в конкретному цифровому виразі.
P.s. див. також
матеріал «ГДЕ ЖЕ «ВАША
ЧЕСТЬ»? ИЛИ РАЗУМНЫЕ СРОКИ СУДЕБНОГО ДЕЛА».
Теги: розумні строки, процесуальні строки,
порушення строків розгляду, зупинення провадження у справі, розгляд цивільної,
адміністративної, господарської справи, судове провадження, практика
Європейського суду, юрист, судовий захист, Адвокат Морозов
