Адвокат Морозов (судовий захист)
Підсудність спору про
право на нерухоме майно або про його обтяження. Скасування рішення державного
реєстратора. Визначення належного відповідача.
27
лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
200/23151/14-ц, провадження № 61-1896св18 (ЄДРСРУ № 80181220)
підтвердив, що спір про право на нерухоме майно або про його обтяження не є
підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного
судочинства.
У
постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено
висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних
чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними
вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета
спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб,
які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги
(частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час
розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій). Згідно з вимогами до
форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я
(найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини
другої статті 119 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами
першої й апеляційної інстанцій). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема,
фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України у вказаній
редакції).
(!!!) Тобто, визначення відповідачів, предмета та
підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності
відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під
час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові
від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
За
змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36
постанови від 4 вересня 2018 року у справі №
823/2042/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної
реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що
пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою
особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Пред'явлення позову до
неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у
справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку,
визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові
до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо
належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17
квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
У
постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено
висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації
речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у
Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим.
Велика
Палата Верховного Суду вказала, що такий критерій визначення юрисдикції спору
як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях
державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не
завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити
лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною
заявою.
Крім
того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою
іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно
вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання
судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових
договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають
перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач
вимогу щодо оскарження таких договорів.
А
тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або
господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін (Постанова ВС
КАС від 21 лютого 2019 року справа №П/811/1884/17,
адміністративне провадження №К/9901/55051/18 (ЄДРСРУ № 80036730).
ВАЖЛИВО: Велика Палата Верховного Суду від
27.11.2018р. у справі № 820/3534/17 дійшла
висновку, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених
рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає
неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення
цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією
майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними
(протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким
чином, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на
об'єкт нерухомого майна, то спір стосується права цивільного і підлягає
розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від
суб'єктного складу сторін спору.
Крім
того, у постанові від 05.12.2018р. по справі №
757/1660/17-ц Велика Палата Верховного Суду вирішила, що розгляд
одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення
цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є
підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного
судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну
реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого
державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на
користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її
розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб'єктного складу теж
мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства
(Постанова ВС КАС від 13 лютого 2019 року у справі №826/3191/16, адміністративне провадження
№К/9901/13223/18 (ЄДРСРУ № 79791659).
ВИСНОВОК: Участь державного реєстратора в якості
відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не
змінює його цивільно-правового характеру, таким чином належним відповідачем у справах за позовом
про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має
бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Теги: оскарження рішення державного реєстратора, нотаріус,
держреєстр, нерухоме майно, державний реєстратор, речові права, скасування
запису, підсудність спору, оскарження обтяження, судова практика, Адвокат
Морозов
