Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих
органів ДФС, як підстава для податкових зобов’язань та правових наслідків для
платника податків.
Відповідно до статті 71
ПК Інформаційно-аналітичне
забезпечення діяльності контролюючих органів -
комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної
для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами
підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного
забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що
надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в
податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у
наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з
обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів
оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній
формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших
документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про
фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з пунктом 73.5
статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають
право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника
податків.
Зустрічною звіркою
вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів
суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою
документального підтвердження господарських відносин з платником податків та
зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та
розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти
відображення в обліку платника податків.
ВАЖЛИВО: Зустрічні звірки не є
перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами
зустрічних звірок складається акт, який надається суб'єкту господарювання у
десятиденний термін.
Механізм проведення
органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком
проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №
1232.
З метою впровадження
єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також
оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами
державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, які затверджені
наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №
236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час
виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу
провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із
встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за
місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше
двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість
проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання <…>.
При подальшому залученні
суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення
зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби
забезпечує проведення такої звірки.
ВАЖЛИВО: Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що акт,
який є відображенням дій працівників податкових органів, а так само висновки,
що зазначені в такому акті не породжують правових наслідків для платника
податків і, відповідно, не порушують його прав.
Внесена до інформаційних
систем інформація на підставі акту використовується податковими органами для
інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для
платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового
кредиту.
Наведене відповідає
правовій позиції, що викладена в постановах Верховного Суду України від
03.11.2015 № 21-99а15, від 11.11.2015 справа № 21-778а15, від 17.11.2015 справа
№ 21-1852а15, від 17.11.2015 справа № 21-2944а15, від 01.12.2015 № 21-3133а15,
від 03 лютого 2016 року у справі №826/11720/14 – (Ухвала ВАСУ від
"30" листопада 2016 р. по справі № К/800/2628/15 (ЄДРСРУ № 63257435).
Надалі, статтею 83 ПКУ
встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час
проведення перевірок, в якому міститься «податкова інформація» (пп.83.1.2
п.83.1 ст.83).
Проте використання
перевіряючими для викладення своїх висновків щодо порушення позивачем
податкового законодавства у якості податкової інформації висновків викладених
на підставі аналізу даних ЄРПН інших ДПІ щодо не підтвердження реальності
реалізації товару та послуг контрагентами позивача, не
відповідає поняттю податкової інформації у розумінні ст.83 ПКУ.
Відповідно до
пп.14.1.171 п.14.1 ст.14 ПКУ термін податкова інформація використовується у
ПКУ у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».
Статтею 16 Закону
України «Про інформацію» визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що
створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної
діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань
і функцій у порядку, встановленому ПКУ. Правовий режим податкової інформації
визначається ПКУ та іншими законами.
Порядок отримання та
збору податкової інформації визначений ст.72,73 ПКУ. Аналіз вказаних норм
свідчить про те, що вказана інформація відображена у відповідних документах,
наданих платником податку або іншими особами. Відповідно до пп.72.1.5 п.72.5
ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової
служби використовується інформація, що надійшла за результатами податкового
контролю.
Оскільки способами
здійснення податкового контролю відповідно до ст.62 ПКУ є у тому числі
інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, то у
співвідношенні ст.72,73,62 ПКУ до пп.72.1.5 п.72.5 ПКУ відноситься інформація,
що надійшла за результатами податкового контролю, а саме: ведення обліку
платників податків; перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а
також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого
покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що
регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 86.7 ст.86 ПКУ
щодо оформлення результатів перевірок визначено, що контролюючим та іншим
державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для
висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо
за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не
надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним
відповідно до статті 60 цього Кодексу.
Крім того, необхідно
враховувати висновок Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду
України, викладений у постанові № 21-511а14 від 9 грудня 2014 р., про те, що висновки,
викладені у акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують
правових наслідків для платника податків і, відповідно, а інформація, що
надійшла за результатами податкового контролю, використовується для
інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.
Неприпустимість
притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії
іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так,
в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: «...
Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки
невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування
податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану
вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до
надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс,
який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами
захисту права власності».
Отже, Європейський суд з
прав людини чітко визначає правило індивідуальної
відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків
не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.
У своєму рішенні від 12
січня 2006 року у об'єднаних справах C-354/03, C-355/03 і C-484/03, Оптіджен Лтд.
(C-354/03), Фулкрам Електронікс Лтд. (C-355/03) і ОСОБА_1 Системс Лтд
(C-484/03) проти Комісарів Митного та акцизного управління, на запит про видачу
попереднього висновку, що був поданий Канцлерським відділом Високого Суду
Англії та Уельсу, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії
(Збірка рішень Європейського Суду за 2006 р., с. I-00483), Суд ЄС постановив:
«Операції, аналогічні тим, що розглядаються в основному слуханні, що самі по
собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки
товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну
діяльність в розумінні статей 2 (1), 4 та (1) Шостої Директиви 77/388/ЄЕС від
17 травня 1977 р. про гармонізацію законодавства країн - членів ЄС в частині
податків з обороту - Загальна система податку на додану вартість: єдина база
оподаткування, з урахуванням поправок, внесених Директивою Ради ЄС 95/7/ЄС від
10 квітня 1995 р., де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним
критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри
іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або
потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції, попередньої чи
наступної по відношенню до здійснюваної операції платником податку, який
розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право
на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі
операції, не може залежати від того факту, що у низці поставок, в яку входять
ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ,
про яке платник податку не знав і не міг знати».
Теги: податкові спори, налоговые споры, ознаки фіктивного
підприємництва, заперечує свою участь у діяльності контрагента, первинні
документи, судебная практика, оскарження податкових повідомлень – рішень,
обжалование, Акт налоговой проверки, фіскальні органи, податкові органи,
Адвокат Морозов, юридическая консультация, судебная защита
