Місце розташування рукописного підпису на процесуальному документі

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Підписання процесуального документа (позов/скарга/клопотання) та місце розташування рукописного підпису його автора

11 вересня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 930/191/23, провадження № 14-72цс24 (ЄДРСРУ № 122061994) досліджувала питання щодо підписання процесуального документа та місце розташування рукописного підпису його автора.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом, з огляду на таке.

Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.

(!) Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).

Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).

У цивільному судочинстві судовий процес ініціюється з метою вирішення правової проблеми, щодо розв`язання якої сторони не дійшли згоди. Цей процес є доволі формалізованим і детально визначеним законом, тому надання його учасникам під час реалізації їхніх процесуальних прав можливості вчиняти дії, які викликатимуть сумнів щодо їхніх правових наслідків, не відповідатиме завданню цивільного судочинства.

(!!!) Підписання документа перед його текстом, що зумовлено винятково невмотивованим власним бажанням заявника, а так само підписання процесуального документа у будь-якому іншому місці, але не наприкінці його, та надання такому документу юридичної сили (статусу підписаного) не узгоджуватиметься із завданням цивільного судочинства, оскільки викликатиме сумніви щодо його правових наслідків та дійсних намірів автора такого звернення.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що для процесуального закону є характерною певна послідовність викладення нормативно-правових приписів - правил поведінки, що впливає на послідовність вирішення усіх процесуальних питань, які в цивільному процесі постають перед судом та його учасниками.

Правові норми ЦПК України викладені від загальних до спеціальних, послідовно регулюють різні стадії процесу: від пред`явлення позову і до вирішення справи в суді касаційної інстанції. Певна логіка викладення нормативного матеріалу так само існує й під час визначення у процесуальному законі вимог до багатьох письмових процесуальних звернень у суді загалом і до апеляційної скарги зокрема.

За логікою побудови процесуального закону підпис особи, яка звертається з процесуальним документом до суду, підсумовує викладене вище за текстом, що тим самим унаочнює погодження з усім тим, що в ньому наведено. Хоча формально у процесуальному законі немає формалізованої вимоги щодо розташування місця накладення підпису заявника (автора звернення), проте це випливає із його змісту і духу закону.

ЦПК України передбачає подібні за змістом правила також і для інших процесуальних документів: заяви про забезпечення доказів (стаття 117), заяви про скасування судового наказу (стаття 170), позовної заяви (стаття 175), відзиву (стаття 178), письмової заяви, клопотання, заперечення (стаття 183), заяви про перегляд заочного рішення (стаття 285), касаційної скарги (стаття 392).

Викладене не лише забезпечує логічність, послідовність і зрозумілість викладу змісту апеляційної скарги, але й слугує запобіжником від зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами, оскільки унеможливить виникнення такої ситуації, коли в одному разі заявник стверджуватиме, що процесуальний документ ним підписаний, а в іншому разі - ні.

Загальноприйнятою практикою є розташування підпису автора документа наприкінці нього. Таке розташування підпису логічно завершує виклад думок автора та підтверджує його згоду з усім написаним вище; до того ж воно відповідає загальним правилам композиції тексту і сприяє його кращому сприйняттю. Відступ від цього стандарту може призвести до сумнівів у дійсності документа або його окремих частин.

Зміст ділового і процесуального письма так само підкоряється правилам правопису української мови: у процесуальному законі немає посилання на те, що письмо здійснюється зліва направо і згори донизу, проте є усталеним саме використання правил правопису української мови, що є обов`язковим за замовчуванням.

Безпосередньо правила про те, що підписувати документ потрібно знизу, в правописі української мови немає. Однак існує декілька непрямих вказівок та загальноприйнятих норм, які підтверджують доцільність такого розташування підпису:

-підпис традиційно розглядається як завершення викладення думки, підтвердження згоди з написаним. Тому його розташування наприкінці документа є логічним завершенням тексту;

- стандартна структура ділового листа передбачає, що підпис розташовується під основним текстом, після дати. Це правило стало загальноприйнятим і широко використовується у діловодстві;

- розташування підпису знизу сприяє кращому візуальному сприйняттю документа;

- розташування підпису наприкінці документа ускладнює його підробку, оскільки будь-які зміни, внесені після підписання, будуть краще помітними.

Якщо вдатися до аналізу слова «підпис», то воно містить префікс «під». Префікс - це морфема, яка приєднується до початку кореня слова і змінює його значення або утворює нове слово.

Префікс «під» в українській мові, зокрема, надає словам значення, що вказує на розташування нижче, частковість, реалізацію чи виникнення в результаті дії. Він допомагає створювати нові слова, які відображають ці концепції і доповнюють основні корені в різних контекстах.

Слово «підпис» має зокрема такі значення:

- прізвище, ім`я, ініціали і т. ін., написані власноручно під текстом, малюнком, картиною і т. ін., як свідчення авторства або потвердження чого-небудь;

- напис, текст на чому-небудь, під чимсь (Словник української мови у двадцяти томах. - Том 13, 2022. - С. 66).

В українській мові також є слово «надпис», яке має спільний корінь, проте інші значення. Одним із значень є позначення тексту або графічного зображення, розташованого над іншими елементами або у верхній частині чогось.

Надпис - те саме, що напис - короткий текст, уміщений на чому-небудь (Словник української мови у двадцяти томах. - Том 9, 2022. С. 576).

ВАЖЛИВО: Підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної функції щодо його змісту, може виконувати інші завдання, зокрема візування.

Такої ж позиції щодо місця розташування підпису дотримується у своїй практиці й Європейський суд з прав людини, який у роз`ясненні «Типові помилки під час заповнення заяви і як їх уникнути» (CommonMistakes inFilling inthe ApplicationForm andHow toAvoid Them) помилкою № 5 визначив надсилання документів без оригінального підпису в кінці (not sending the application form with the original signature at the end).

Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

З урахуванням наведених мотивів цієї постанови, з метою формування єдиної правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 120/11814/21-а, від 28 березня 2023 року у справі № 120/2708/22, від 17 травня 2023 року у справі № 120/2366/22-а, від 08 червня 2023 року у справі № 120/5397/22, щодо вирішення питання про прийняття судом документа, що не містить підпису особи, яка його подала, під текстом скарги або під відміткою про наявність додатків, та зазначає, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.

ВИСНОВОК ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМИ ПРАВА:

Належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після викладення основного тексту цього документа чи відомостей про додатки до нього (у разі їх наявності).

 

 

 

 
 
Матеріал по темі: «Відсутність власноручного підпису судді на оригіналі судового рішення в паперовій формі»
 

 

 

 

Теги: судове рішення, копія, засвідчення, підписи судів, ознайомлення, судова справа, судовий розгляд, резолютивна частина, оскарження, апеляція, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Відсутність власноручного підпису судді на оригіналі судового рішення в паперовій формі

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Наслідки підписання електронного примірника рішення кваліфікованим електронним підписом судді за відсутності власноручного підпису судді на оригіналі судового рішення в паперовій формі

17 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 757/34675/20-ц (ЄДРСРУ № 118482846) досліджував питання щодо наслідків відсутності власноручного підпису судді на оригіналі судового рішення в паперовій формі.

У разі допущення процесуальних порушень, перелічених у частині 3 статті 277 ГПК України, судове рішення суду першої інстанції є таким, що підлягає обов`язковому скасуванню, незалежно від доводів апеляційної скарги, що прямо випливає зі змісту зазначеної процесуальної норми та приписів частини 4 статті 269 ГПК України.

Так, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Зі змісту підпункту 5 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 №  1200/0/15-18 із подальшими змінами (далі - Порядок) слідує, що електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.

Отже, підписання електронного примірника рішення кваліфікованим електронним підписом судді за відсутності власноручного підпису судді на оригіналі судового рішення в паперовій формі не свідчить про дотримання судом вимог процесуального законодавства щодо порядку ухвалення судових рішень, зокрема, про те, що ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи.

ВИСНОВОК: У разі порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 277 ГПК України), а саме: якщо судове рішення не підписано будь-ким із суддів (пункт 5), суд апеляційної інстанції скасовує таке судове рішення.

 

 

Матеріал по темі: «Наявність підписів складу суду на копії судового рішення»

 

 

 

Теги: судове рішення, копія, засвідчення, підписи судів, ознайомлення, судова справа, судовий розгляд, резолютивна частина, оскарження, апеляція, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Наявність підписів складу суду на копії судового рішення

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Порушень норм процесуального права під час оформлення копії судового рішення – відсутність підпису складу суду

02 червня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 357/7273/20, провадження № 61-1185св23 (ЄДРСРУ № 111310458) досліджував питання щодо наявності підписів складу суду на копії судового рішення.

Відповідно до пункту третього розділу 11 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати.

Копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена шляхом:

• виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи;
• роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в АСДС, який містить електронні підписи відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги";
• роздруківки електронного примірника судового рішення, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) в режимі повного доступу.

Копії документів, долучених до судової справи, можуть видаватися за письмовою заявою відповідальними працівниками суду, відповідно до резолюції судді в провадженні якого знаходиться справа, або голови суду, у разі зберігання справи в архіві. Копія такого документа засвідчується як така, що відповідає матеріалам справи, та скріплюється печаткою суду.

Копія документа, долученого до судової справи, виготовляється шляхом виготовлення фотокопії (сканованої копії, ксерокопії) з документа.

Копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою "Згідно з оригіналом".

Крім того, на копії судового рішення (документу) може зазначатися інформація про те, що оригінал судового рішення (документу) знаходиться в матеріалах справи (кримінального провадження).

У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, збереженого в АСДС, проставляється відмітка "Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду".

У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, який міститься в ЄДРСР, проставляється відмітка "Виготовлено з ЄДРСР".

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії (пункт дев`ятий розділу).

Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду.

Отже, наявність підписів складу суду на копії судового рішення не передбачена.

Вищенаведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 жовтня 2022 року у справі № 296/9729/20 (ЄДРСРУ № 107050397).

 

Матеріал по темі: «Оскарження судового рішення третьою особою»

 

 

Теги: судове рішення, копія, засвідчення, підписи судів, ознайомлення, судова справа, судовий розгляд, резолютивна частина, оскарження, апеляція, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов