Адвокат Морозов (судовий захист)
Податкові спори:
збитковість господарської операції або неотримання доходу, як ознака
фіктивності підприємництва
05
листопада 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
818/6203/13-а, адміністративне провадження №К/9901/3574/18 (ЄДРСРУ №
85425593) досліджував питання щодо збитковості господарської операції або
неотримання доходу, як ознаки фіктивності підприємництва.
Відповідно
до ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що
здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою
одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва -
підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання
прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно
ст. 6 ГК України одним із загальних принципів господарювання в Україні є
свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.
За
правилами ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна,
ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що
здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення
економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно
до ч. 1 ст. 43, ст. 44 Господарського кодексу України, підприємці мають право
без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не
заборонено законом.
Підприємництво
здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької
діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору
постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення
матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не
обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до
закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та
власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається
у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених
законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності,
використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Отже,
свобода підприємницької діяльності, у розумінні якої підприємці мають право без
обмежень самостійно на власний ризик здійснювати з метою досягнення економічних
і соціальних результатів та одержання прибутку будь-яку підприємницьку
діяльність, яку не заборонено законом, є загальним принципом господарювання, а,
отже, господарської діяльності.
Згідно
з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарською діяльністю
визнається діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або
реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання
доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені
підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи,
зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета
отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з
вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час
здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність
складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою
здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в
кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може
вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише
за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку
наслідків відповідних господарських операцій.
Розглядувана
позиція узгоджується із змістом підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК
України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) -
причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір
одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
В
той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після
вчинення операції.
Не
виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в
результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.
Даний
висновок узгоджується, зокрема, з позицією Верховного Суду, викладеною,
зокрема, у постановах від 30.01.2018 року у справі №2а-1670/7883/12,
від 18.03.2019 року у справі № 818/3838/15,
від 26.04.2019 року у справі № 803/173/18.
Втім
віднесення операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником
податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької
діяльності) укладення угод за ціною нижчою за ціну придбання
товарно-матеріальних цінностей.
На
користь такого висновку свідчить й правова позиція Верховного Суду України,
викладена в постанові від 09 червня 2015 року у справі позовом Товариства з
обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» до Нововолинської
об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства
доходів і зборів України у Волинській області про визнання протиправними та
скасування податкових повідомлень-рішень, яка має враховуватись при
застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8
пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Верховний
суд зазначає, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не
завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом
здійснення господарської діяльності. Неотримання підприємством доходу від
окремої господарської операції не завжди свідчить про те, що така операція не
пов`язана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських
операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати доход від конкретної
операції.
Аналогічний
висновок зроблений у постановах Верховного суду від 05 листопада 2019 року по
справі № 802/462/14-а, адміністративне
провадження №К/9901/3160/18 (ЄДРСРУ № 85425191), від 23 липня 2019 року по
справі № 802/2386/14-а, касаційне
провадження №К/9901/6533/18 (ЄДРСРУ № 83304347) та ін.
Матеріал по темі: ««Ділова
мета» або «розумні економічні причини» у податкових спорах»
Теги:
збитковість господарської операції, відсутність доходу, прибуток, фіктивний правочин,
реальність господарської операції, фіктивний контрагент, податкова перевірка,
ділова мета, розумні економічні причини, акт перевірки, оскарження податкового
повідомлення-рішення, ПКУ, ППР, НУР, податкова вимога, судовий захист, Адвокат
Морозов
