Відшкодування збитків у разі вилучення за рішенням суду товару у
покупця на користь третьої особи
30 березня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 726/529/21,
провадження № 61-10545св22 (ЄДРСРУ № 109933111) досліджував питання щодо
відшкодування шкоди у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на
користь третьої особи.
Відповідно до
статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)
передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні
(покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і
сплатити за нього певну грошову суму.
Статтями 6, 627
ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі
контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу,
інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог
розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені
на розсуд сторін погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до
актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до
частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті
порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з
частиною другою статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав
та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової
шкоди.
Відповідно до
пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа
зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які
особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права
(реальні збитки).
Частиною першою
статті 661 ЦК України передбачено, що в разі вилучення за рішенням суду товару
у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару,
продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав
або не міг знати про наявність цих підстав.
Згідно з
практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 08 липня 1986 року у
справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства») одним із елементів
дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне
володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації. Тому
покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати
питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України. У
разі якщо позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння
задоволено, покупець цього майна має право відповідно до статті 661 ЦК
України звернутися до суду з вимогою до продавця про відшкодування збитків,
завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли
до його продажу.
Разом з тим,
вирішуючи питання про грошове стягнення у справах за позовами про захист права
приватної власності на майно, суд має виходити з того, що вартість спірного
майна визначається погодженням сторін, а за його відсутності дійсною
вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю
розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в цьому населеному
пункті чи місцевості.
Аналогічний
висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 29 червня 2016 року у
справі № 6-1376цс16 та у постанові
Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №
640/14719/15-ц (провадження № 61-18323св18).
Аналогічні
висновки зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду в постановах від 31 травня 2021 року у справі № 127/6582/16-ц (провадження № 61-2724св21), від
06 жовтня 2021 року у справі № 460/2694/17
(провадження № 61-6146св21).
У постанові
Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі №
335/7363/15-ц (провадження № 61-18149св18) зроблено висновок, що
позивачка є добросовісним набувачем майна, а тому відповідачка має відшкодувати
збитки відповідно до статті 661 ЦК України в сумі, отриманій нею від позивачки
за договором купівлі-продажу спірної квартири (аналогічні висновки зробив
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 206/1193/16-ц (провадження № 61-30679св18), в
постанові від 14 грудня 2021 року у справі №
520/6824/18 (провадження № 61-7468св21), у складі колегії суддів Другої
судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22 травня 2019 року
у справі № 711/10437/17 (провадження №
61-43157св18)).
Велика Палата
Верховного Суду у пункті 122 постанови від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 звернула увагу на те, що в разі
повернення земельної ділянки від кінцевого набувача законодавство України надає
йому додаткові ефективні засоби юридичного захисту. Кінцевий набувач не
позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до
проміжної набувачки, в якої придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків
на підставі статті 661 ЦК України. Таку саму вимогу може заявити і проміжна
набувачка до первинного набувача. Вказане відповідає висновку Верховного Суду
України, викладеному у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15
(див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року
у справі № 488/5027/14-ц (пункт 93), від 29
травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц
(пункт 63), від 12 червня 2019 року у справі №
487/10128/14-ц (пункт 125.6.3)).
Крім того,
Велика Палата Верховного Суду вказала, що законодавство України гарантує
право заявити до власника позов про відшкодування шкоди, якщо така була
заподіяна набувачеві земельної ділянки внаслідок прийняття оскаржених рішень, а
також у разі повернення цієї ділянки власникові. Таке відшкодування має
бути надане на підставі норм матеріального права згідно з належною юридичною
процедурою та за вимогою, що підтверджена доказами (пункт 126 постанови від 15
вересня 2020 року).
Окрім цього, 09
лютого 2023 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 369/6092/20, провадження № 14-9цс23 (ЄДРСРУ №
109046333) наголосила, що У ЦК України закріплено загальний принцип повного
відшкодування збитків, якщо договором або законом не передбачено відшкодування
у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України).
Під
відшкодуванням збитків у повному обсязі слід розуміти відшкодування потерпілому
всієї вартості всіх видів збитків, передбачених законом та договором. Тобто
повинні відшкодовуватися в повному розмірі як реальні збитки, так і упущена
вигода, передбачені в частині другій статті 22 ЦК України.
Під
відшкодуванням збитків не в повному обсязі необхідно розуміти звільнення
порушника за законом або договором від обов`язку відшкодовувати кредиторові
будь-який зі складових елементів збитків, перерахованих у статті 22 ЦК України,
певним їх граничним розміром чи іншим прямим чи опосередкованим способом.
При вирішенні
спорів про відшкодування збитків доказуванню
підлягають: 1) факт спричинення шкоди, 2) протиправність дій
заподіювача і його вина, 3) причинний зв`язок між протиправною дією і
негативними наслідками.
Обов`язок
доказування розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її
розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.
Загальні
положення про відшкодування шкоди у частині першій статті 1166 ЦК України також
закріплюють принцип повного відшкодування збитків.
Разом з тим за
принципом змагальності сторін в цивільному процесі тягар доказування розміру
збитків цілком покладається на сторін.
Як зазначено
вище, стаття 22 ЦК України, до якої відсилає частина перша статті 661 цього
Кодексу, під збитками визначає реальні збитки та упущену вигоду. Тобто вартість
збитків не є тотожною дійсній вартості нерухомого майна.
ВИСНОВОК: Таким чином, розмір збитків у кожній конкретній справі визначається окремо
з урахуванням індексу інфляції, добросовісної поведінки сторін та іншого на
підставі вимог і заперечень сторін, а також наданих ними доказів.
Матеріал по
темі: «Відповідальності власника автостоянки
за пошкодження автомобіля»
Теги: відшкодування збитків, вилучення товару, повернення коштів, рішення
суду, індекс інфляції, реальна вартість, відшкодування шкоди, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов
