Адвокат Морозов (судовий захист)
Правова можливість стягнення суми боргу за договором
позики в іноземній валюті та 3 % річних у перерахунку на гривневий еквівалент
06 квітня 2026 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 368/1257/21, провадження
№ 61-16707сво24 (ЄДРСРУ № 135994395) досліджував питання щодо можливості
стягнення суми боргу за договором позики в іноземній валюті та 3 % річних у
перерахунку на гривневий еквівалент.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається
зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі
сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов`язання
закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути
виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в
іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним
курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не
встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом;
використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті
при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається
у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що
використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті
при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається
у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Правовий режим іноземної валюти на території України
хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного
засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23
жовтня 2019 року у справі №
723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19) зазначено про те, що у разі
отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не
передбачене законом чи договором, повернути
позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму
коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних
зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному
законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в
іноземній валюті. Водночас з огляду на приписи частини першої статті 1046 ЦК
України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням
зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та
саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та
безумовно в національній валюті України.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у
поставах: від 01 лютого 2023 року у справі № 202/7130/20 (провадження № 61-9511св22), від
15 листопада 2023 року у справі №
369/8122/21 (провадження № 61-10799св23).
У даній справі установлено, що сторонами було укладено
договір позики в іноземній валюті (долари США), а позивач у позові визначив
суму боргу за договором позики у гривневому еквіваленті. Відповідач проти вказаних розрахунків не заперечив.
ВИСНОВОК: Якщо відповідач не заперечує із приводу наданого позивачем розрахунку
заборгованості, то суд обґрунтовано погодився як із сумою заборгованості так і
з визначеною позивачем сумою 3 % річних.
Матеріал по темі: «Тягар доказування що позичальник підписував/не підписував боргову розписку»
Теги: інфляційні втрати, 3% річних, виконання
грошового зобов'язання, індекс інфляції, три відсотки річних, судові витрати,
стягнення заборгованості, Верховний суд, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар