Частка у нерухомому
майні боржника може бути проданою, але передумовою для її продажу є її
визначення (судом, за поданням виконавця)
20
жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
183/2449/17, провадження № 61-35424св18 (ЄДРСРУ № 92314851) досліджував
питання щодо визначення частки у нерухомому мані боржника, як самостійного
об’єкту цивільних прав для продажу на електронних торгах.
Відповідно
до положень ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за
виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у
національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на
рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
У
разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для
задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне
боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути
накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення
стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи
предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на
кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Стягнення
на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за
виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат
виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого
провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник
володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що
визначається судом за поданням виконавця.
У
разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує
20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло
боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється.
У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за
рахунок іншого майна боржника.
Виконавець
проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття
виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не
рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше
ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна
боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно
до ч.6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно
боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за
виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат
виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого
провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник
володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що
визначається судом за поданням виконавця.
Згідно
зі ст.443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні,
яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням
державного чи приватного виконавця.
Частиною
першою статті 368 ЦК України визначено, що спільна сумісна власність - це
спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у
праві власності.
Згідно
із частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із
визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою
власністю.
Відповідно
до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються
рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Питання
звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності,
регулюється ст.371 ЦК України, згідно з якою кредитор співвласника майна, що є
у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на
яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із
спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків,
установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній
власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому
статтею 366 цього Кодексу.
Згідно
із статтею 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній
частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може
бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного
майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із
спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують
інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі
частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого
виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві
спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У
разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової
власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника
кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або
переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням
відповідного перерахунку.
Виділ
частки із майна, що є у спільній сумісній власності, провадиться згідно зі
статтею 370 ЦК України, відповідно до якої співвласники мають право на виділ у
натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Відповідно
до ч. 2 ст.370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній
сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників у праві
спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю
між ними, законом або рішенням суду.
Велика
Палата Верховного Суду 15 січня 2020 року по справі №
367/6231/16-ц (ЄДРСРУ № 87393444) зазначила, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в
натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а
частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48Закону
України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена
лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така
частка не визначена.
Таким
чином, з урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної
інстанції, наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми
права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року
у справі № 822/1154/16 (провадження №
К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка
у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка
може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу
в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна;
у разі виявлення
державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і
частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку
боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення
частки боржника у такому майні.
Отже,
визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній
сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про
примусове стягнення з боргу із боржника, який немає іншого майна, на яке може
бути звернено стягнення.
Визначення
такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло чи на інше
майно, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а
лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.
Аналогічна
правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі
№ 464/2227/17.
ВИСНОВОК: Отже, до переліку майна боржника, на яке
може бути звернено стягнення шляхом його продажу з електронних торгів,
відноситься і частка у нерухомому майні боржника, визначена у встановленому законом порядку,
як окремий самостійний об'єкт власності і це відповідає вимогам статей 190, 366
ЦК України.
Таким
чином необхідно враховувати і зворотну сторону медалі, а саме те, що обов’язковою передумовою для продажу з
електронних торгів частки у спільній сумісній власності (наприклад, подружжя) є
визначення такої частки (судом, за поданням виконавця).
Теги:
визначення частки у майні боржника, поділ нерухомості, продаж частини
нерухомості, електроні торги, подання державного виконавця, ухвала суду про
визначення частки, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
