Адвокат Морозов (судовий захист)
Закінчення виконавчого провадження і повернення виконавчих документів з різних
підстав, як стадії завершення виконавчого провадження
14 травня 2025 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи № 2/1522/11652/11, провадження №
14-137цс24 (ЄДРСРУ № 127605064) досліджувала питання щодо правових підстав
завершення виконавчого провадження.
У Законі № 1404-VIII відсутня норма, аналогічна нормі
частини першої статті 30 Закону № 606-XIV. Закон № 1404-VIII не містить такого
поняття, як «завершення виконавчого провадження», водночас окремо врегульовує
виконавчі дії щодо закінчення виконавчого провадження у статті 39 та щодо
повернення виконавчого документа стягувачу в статті 37.
Виконавчий документ, на підставі якого відкрито
виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено
частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 1) є письмова заява стягувача;
2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені
державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого
майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою
майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; 4) стягувач
перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на
організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим
Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому
виконавчого документа; 5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів
неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника -
юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім
випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення
аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням
здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про
відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші
виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі
боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він
за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно
звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені
державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого
майна виявилися безрезультатними; 7) боржник - фізична особа (крім випадків,
коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів,
відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у
зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання
дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної
поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) коштів, що
надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог
стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто
стягнення на заставлене майно; 9) наявна встановлена законом заборона щодо
звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше
майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення
інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання
відповідного рішення.
Аналогічні підстави для повернення виконавчого
документа стягувачу визначені і в подальшому в частині першій статті 37 Закону
№ 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.
У Законі № 1404-VIII на відміну від Закону № 606-XIV повернення виконавчого документа до суду
або іншого органу (посадовій особі), який його видав, не визначається як окрема
підстава завершення виконавчого провадження, а є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження (пункт
10 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII).
Підстави для закінчення виконавчого провадження
визначені у частині першій статті 39 Закону № 1404-VIII.
ВИСНОВОК: Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і
повернення виконавчих документів з різних підстав законодавцем визначено як
стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного
(приватного) виконавця не проводяться (див. подібні висновки у постанові
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2020
року у справі № 817/928/17,
у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 січня
2024 року у справі №
569/6234/22).
Матеріал по темі: «Правова природа арешту майна боржника»
Теги: виконавче провадження, арешт
майна, повернення виконавчого документу, скасування арешту, стягнення,
виконання судового рішення, виконавчий напис, відповідальність виконавців,
знищення справи, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар