Адвокат Морозов (судовий захист)
Розкриття інформації, що містить банківську таємницю
на запит органу державної податкової служби за рішенням суду
08 травня 2025 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 757/36020/23-ц,
провадження № 61-7891св24 (ЄДРСРУ № 127224811) досліджував питання щодо
розкриття інформації, що містить банківську таємницю на запит органу державної
податкової служби за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України
банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей
про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим
клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної
влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані
виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську
діяльність.
Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і
банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта,
яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з
ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні
функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк
є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про
банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у
Національному банку України.
Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про
банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та
фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема,
за рішенням суду.
(!) Підставою для
розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність
проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати
податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської
діяльності.
Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20
ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників
податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових
установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей
довідки у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням
законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що
містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а на підставі
рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на
рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних
гаманцях, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки
від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання
цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального
банківського сейфа, що охороняється банком.
Саме по собі неподання у встановлений строк податкової
декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти
нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також
дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання
органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною
главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе
в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких
проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті
такої таємниці.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі
органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або
позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та
документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх
повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а
фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за
дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що
контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших
суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації
(вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної
для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її
документального підтвердження.
Відповідно до статті 348 ЦПК України в заяві до суду
про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо
юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема обґрунтування
необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить
банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають
відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.
Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо
під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити
інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи
без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про
відмову у задоволенні заяви.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані
діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Отже, у разі якщо підставою звернення до суду, зокрема
органу державної податкової служби, із заявою про розкриття банківської
таємниці є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих
органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд
не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання
заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування,
передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані
посилання з поданням відповідних доказів того, що особа, щодо якої вимагається
розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації;
підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення
документальної перевірки тощо.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що
документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку,
визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням,
податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про
вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України, у разі
якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю
за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти
документ, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження)
платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику
податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із
зазначенням причини невручення.
У постанові Верховного Суду у складі постійної колегії
суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019
року у справі №
761/43384/16-ц вказано, що «на вимогу відповідних уповноважених
державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську
таємницю, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки
надають обмежену законом інформацію. Підставою для розкриття інформації, яка
містить банківську таємницю, є необхідність провести перевірку своєчасності,
достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного
бюджету суб`єктом господарської діяльності. При цьому своєчасність,
достовірність, повнота нарахування та сплата податків та зборів (обов`язкових
платежів) здійснюється шляхом проведення органами державної податкової служби
планових і позапланових виїзних перевірок, підстави та порядок яких визначені
законом. Саме по собі неподання в установлений строк податкової декларації або
їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та
сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання
валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами
державної податкової служби перевірок згідно з процедурою, визначеною главою 8
ПК України. В цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі
доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є
неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів
Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2025 року у
справі № 686/32791/23,
провадження № 61-5094св24 (ЄДРСРУ № 127021036) вказано, що результат аналізу
наведених норм права, з урахуванням висновків Верховного Суду, свідчить, що
контролюючі органи мають право отримувати від платників податків та інших
суб`єктів інформаційних відносин інформації (вичерпний перелік та підстави
надання якої встановлено законом) інформацію, необхідну для виконання
покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального
підтвердження, зокрема за необхідності провести перевірку своєчасності,
достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного
бюджету суб`єктом господарської діяльності, виконанням вимог іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі
органи.
Інформація, яка визначена у пункті 4 частини першої
статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», розкривається
банками центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову
політику, на його запит без рішення суду, а інша інформацію, яка містить
банківську таємницю та необхідна для виконання покладених на контролюючі органи
функцій і завдань, зокрема інформація про наявність та рух коштів/електронних
грошей на рахунках/електронних гаманцях платника податків - за рішенням
суду.
Предметом судового контролю при розгляді справ про
розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних
та фізичних осіб, є наявність підстав (мети її використання та обґрунтування
необхідності отримання) для розкриття такої інформації і визначених законом
повноважень у заявника вимагати її розкриття. Розкриття банківської таємниці
можливе в разі підтвердження органом державної податкової служби, що без
отримання відповідної інформації виконання покладених на контролюючі органи
функцій і завдань є неможливим або є інша об`єктивна потреба в її розкритті, а
обсяг надання такої інформації є обмеженим законом.
ВИСНОВОК: Отже, для задоволення заяви про розкриття
інформації, яка містить банківську таємницю, мають бути обґрунтовані посилання
податкового органу на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів
реагування, передбачених зазначеними законами (зокрема, це можуть бути
обґрунтовані посилання з наданням відповідних доказів того, що особа, щодо якої
вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї
реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про
проведення документальної перевірки тощо).
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду,
викладеними у постановах від 24 квітня 2023 року у справі № 758/6507/18 (провадження
№ 61-10185св22), від 01 квітня 2024 у справі № 761/7731/21 (провадження № 61-11055св23) та
від 07 червня 2024 року у справі № 758/7617/23 (провадження № 61-3301св24).
Матеріал по темі: «Розкриття банківської таємниці на вимогу контролюючого органу»
Теги: банківська таємниця, банківська тайна, відкриття
інформації прокурору, рахунок в банку, розрахунковий рахунок, кількість грошей,
гарантування таємниці, обсяг коштів, стан рахунку, грошові кошти, судова
практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар