Строк подання позовної
заяви про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації
податкової накладної в ЄРПН
30
липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
640/19506/18, адміністративне провадження № К/9901/8241/19 (ЄДРСРУ №
98710825) досліджував питання щодо строку подання позовної заяви про визнання
протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної
в ЄРПН.
Правовий
інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого
порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи
критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри
визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як
згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків
звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути
несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не
знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду,
але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість,
неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду
порушив ці строки.
Судова
практика щодо застосування строків звернення до суду в спорах про оскарження
рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних є
неоднозначною, зокрема, у деяких справах суди розглядали позов по суті,
незважаючи на те, що позов подано за межами шестимісячного строку звернення до
суду (№823/1685/16, №0940/2167/18), в інших
- суди визнали, що строк звернення до суду складає 1095 днів (№640/46/19, №813/4921/17) тощо.
В
подальшому Верховний Суд у постанові від 2 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 висловив правову позицію, за
якою строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування
рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою
про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не
використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як
досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС
України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (
23
лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
420/1927/20, адміністративне провадження № К/9901/1544/21 (ЄДРСРУ №
95076309)
При
чому слід вказати, що Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у
справі № 500/2486/19 здійснив висновок, що
задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на
справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої
судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування
коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина
при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових
правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової
практики.
Стаття
122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду
у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення
строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальними
нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників
податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми ПК України.
Згідно
із пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом,
можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацами
першим - третім пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням
строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має
право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення
контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення
контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає
адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається
досудовим порядком вирішення спору.
За
змістом пункту 58.19 статті 58 ПК України у разі коли до подання позовної заяви
проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право
оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого
органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за
днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту
56.17 цієї статті.
Відповідно
ж до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків,
визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та
самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках,
визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі
проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього
Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації,
звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації,
визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку
сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така
податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо
протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових
зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового
зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої
декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в
адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку
уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право
визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом
1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Застосування
норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК України в
системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18
встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових
повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.
(!!!) У постанові від 24 квітня 2020 року (справа №520/6895/19) Верховний Суд, застосовуючи наведені
норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці 1 пункту 56.18 статті 56 ПК
України під висловом "або інше рішення контролюючого органу" розумів
саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір
грошового (податкового) зобов`язання платника податків.
Отже,
ПК України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про
оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових
зобов`язань платника податків, а відтак, до
позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого
органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні
строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України, а не ПК
України.
Саме
такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом
про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із
визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду у
складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших
обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019
року у справі №640/20468/18 (адміністративне
провадження №К/9901/16396/19).
При
цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий
висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих
органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків,
за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення
спору, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами
про визнання протиправним рішення контролюючого органу у сфері оподаткування.
Відтак,
строк подання позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про
відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про
зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платником податків не використовувалась процедура
адміністративного оскарження таких рішень як досудовий
порядок вирішення спору, становить
шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Подібна
правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 23
квітня 2021 року у справі №380/10006/20
(адміністративне провадження №К/9901/4883/21), від 25 травня 2021 року у справі
№420/8997/20 (адміністративне провадження
№К/9901/5822/21), від 30 червня 2021 року у справі №420/6333/20
(адміністративне провадження №К/9901/6215/21).
У
разі, коли платником податків використовувалася
процедура адміністративного оскарження таких рішень як
досудового порядку вирішення спору, визначається частиною четвертою статті 122
КАС України і становить три
місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічну
правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у
справі № 420/8997/20 (ЄДРСРУ № 97150070) та
ухвалі від 03 червня 2021 року у справі №
200/2600/21-а.
ВИСНОВОК: Спеціальні строки для звернення до суду
з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням
грошових зобов`язань, нормами Податкового кодексу України не визначені, а
відтак до позовів платників податків про визнання протиправними рішень
контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань,
застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122
КАС, а не Податковим кодексом України.
Аналогічна
правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 10 червня 2021 року у
справі №280/371/19.
Матеріал по темі: «Відмова в реєстрації податкової накладної в ЄРПН: строк на оскарження рішення»
Теги:
реєстрація податкової накладної, відмова в реєстрації, штрафні санкції,
зупинення реєстрації податкової накладної, ЄРПН, реєстр податкових накладних,
судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар