Застава зберігає свою силу
для нового власника майна за умови наявності у Держреєстрі обтяжень рухомого
майна відповідних відомостей про обтяження
18
березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
202/5584/18, провадження № 61-18857св19 (ЄДРСРУ № 88546258) досліджував
питання щодо сили застави рухомого майна у часі та просторі.
Застава
є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель)
має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання,
забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна
переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено
законом (стаття 572 ЦК України та стаття 1 Закону України «Про заставу»).
Відповідно
до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про заставу»
заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі,
якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою,
воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі
ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення
стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання
зобов`язання, забезпеченого заставою.
Згідно
із частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання,
забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на
предмет застави.
Звернення
стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не
встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення
стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у
встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом
(частини перша, друга статті 590 ЦК України).
Відповідно
до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією
з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет
застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у
випадках, коли в установленому законом порядку відбувається уступка
заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення
боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.
Зазначені
норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення
вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим
регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення
виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і
фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно
до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів
та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване
обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є
предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на
відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження
належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході
проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з
купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Статтею
10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»
визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права
його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором,
вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за
умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про
обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності
на таке рухоме майно без обтяжень.
Згідно
зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію
обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло
обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту
набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація
обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами,
якщо інше не встановлено цим Законом. У
разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у
відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з
третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На
підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для
виникнення пріоритету не визначені цим Законом.
ВАЖЛИВО: Таким чином, відповідно до вимог чинного
законодавства України застава
зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному
реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які
внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави.
(!!!) У протилежному випадку набувач вважається
добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Вказаний
правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України: від 03
квітня 2013 року у справі № 6-7цс13, від 19
листопада 2014 року у справі № 6-168цс14 та
у постановах Верховного Суду: від 10 жовтня 2019 року у справі №463/3582/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18 та підтриманий 05.02.2020 р. у
справі № 761/3615/19 (ЄДРСРУ № 87732920).
Згідно
зі статтею 42 Закону № 1255-IV держателем Державного реєстру є уповноважений
центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає
Кабінет Міністрів України.
Частиною
четвертою статті 43 Закону № 1255-IV передбачено, що відомості про звернення
стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються
держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в
якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний
код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України
або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі
фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на
звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно
до частин першої, другої статті 44 Закону № 1255-IV записи до Державного
реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом
робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є
день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а
моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в
Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в
Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має
право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше
виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як
п`ятирічний строк.
Аналогічний
висновок у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах:
від 06 лютого 2018 року у справі № 333/6700/15-ц
(провадження № 61-2859св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25
листопада 2019 року у справі № 757/17150/17-ц
(провадження № 64-45097св18), від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18 (провадження № 61-16542св19).
ВИСНОВОК: Реалізація майна, що є предметом застави,
без припинення обтяжень не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при
переході права власності на предмет застави до іншої особи і на неї може бути
звернено стягнення з підстав, передбачених статями 25, 26 Закону України «Про
забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
У
протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності
на таке рухоме майно без обтяжень.
Аналогічний
правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої
судової палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2020 року у справі № 191/1770/18, провадження № 61-12840 св19 (ЄДРСРУ
№ 89130559), від 08 квітня 2020 року у справі №
660/512/17, провадження № 61-471св18 (ЄДРСРУ № 88833505), Верховним
Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
від 07 квітня 2020 року у справі №
761/48585/18, провадження № 61-19810св19 (ЄДРСРУ № 88667208), Верховним
Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного
суду від 12 березня 2020 року у справі №
359/1762/17, провадження № 61-11191св19 (ЄДРСРУ № 88322334) та ін.
Матеріал по темі: «Застава: відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача»
Теги:
застава, відчуження предмета обтяження, боржник, без згоди обтяжувача,
підстави для зняття арешту, заборона на предмета застави, обтяження в
держреєстрі, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар