Обов`язок з відшкодування
шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика
04
червня 2020 року Верховний Суд в рамках справ №
161/2844/17, провадження № 61-42751св18 (ЄДРСРУ № 89679408) від 27
травня 2020 року у справі № 520/1724/17,
провадження № 61-48983св18 (ЄДРСРУ № 89509400), від 29 квітня 2020 року у
справі № 754/12300/16-ц, провадження №
61-43477св18 (ЄДРСРУ № 89034752) досліджував питання щодо відшкодування шкоди у
межах страхового відшкодування при ДТП.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода,
завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі
особою, яка її завдала.
Шкода,
завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на
відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір
підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом,
використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку
(частина друга статті 1187 ЦК України).
Обов`язкове
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну
потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття
3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об`єктом
обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові
інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням
особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної
життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого
транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
Відповідно
до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у
разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у
страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену
шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно
до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове
страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою
забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну
потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових
інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання
про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована,
вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та
виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про
обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів» обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким
укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про
дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої
згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах
передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої
згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею
передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку
з`ясовується судом першої інстанції, у зв`язку з чим до участі у справі може
бути залучений страховик.
Статтею
1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну
відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового
відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана
сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою
(страховим відшкодуванням).
Відтак,
відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно
з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник
обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди
перевищує ліміт відповідальності
страховика.
В
останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між
фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання
обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на
страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові
платежі, суперечить меті
інституту страхування цивільно-правової відповідальності
(стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Вказані
висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня
2018 року у справі № 755/18006/15-ц
(провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та
підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у
справі № 753/15214/16-ц (провадження №
14-25цс20).
Окрім
цього, в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у
справі № 753/15214/16-ц (провадження №
14-25цс20) роз`яснено дії суду у випадках, коли страхова компанія позбавлена
ліцензії, виключена з МТСБУ, перебуває у стадії припинення (банкрутства),
фактично не здійснює діяльність.
Статтею
20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у
разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за
договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує
ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання
яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на
себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами
відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах,
визначених цим Законом.
Підпунктом
«а» пункту 41.2 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує
шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння у разі
недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний
банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором
обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Статтею
52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів» врегульовано питання
припинення членства в МТСБУ, зокрема повне членство страховика в МТСБУ
припиняється у разі позбавлення страховика - повного члена МТСБУ такого
статусу, втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ або
виключення такого страховика із членів МТСБУ. Страховик, членство якого у МТСБУ
припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним
договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
ВИСНОВОК: Страховик у межах страхових сум,
зазначених у страховому полісі, зобов`язаний сплатити потерпілому розмір
завданої шкоди, а все інше повинен компенсувати винуватець ДТП.
Матеріал по темі: «Відшкодування шкоди внаслідок ДТП застрахованою особою»
Теги:
ДТП, дорожньо – транспортна пригода, возмещение, взыскание, ответственность,
страховка, договір страхування, обязанность, страховщик, полис, КАСКО, договор,
регресс, суброгация, суд, защита, позов, иск, обжалование, выплаты, страховой
случай, франшиза, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар