Інститути
розстрочення/відстрочення податкового боргу платника податків та
розстрочення/відстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись
10
червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного
суду в рамках справи № 809/949/17, касаційне
провадження №К/9901/33133/18 (ЄДРСРУ № 89757361) досліджував питання щодо
відстрочення / розстрочення стягнення податкового боргу по КАС України.
Питання
відстрочення і розстрочення судом виконання судового рішення, регулюється
статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, якою не встановлено
жодних обмежень щодо терміну відстрочення чи розстрочення виконання рішення, в
тому числі рішення про стягнення податкового боргу.
При
цьому інститут розстрочення виконання судового рішення спрямований на вжиття
таких заходів, які б дозволили виконати боржнику судове рішення протягом певних
проміжків часу у відповідних частинах (05 березня 2020 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № №820/1509/17, адміністративне провадження
№К/9901/25277/18 (ЄДРСРУ № 88062027).
Відповідно
до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно
з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства
України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали
законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену
законом.
Статтею
263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процедуру
розстрочення виконання судового рішення.
Відповідно
до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за
наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність
коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо
тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження
можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від
того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або
розстрочення виконання судового рішення; це питання також може бути розглянуто
за ініціативою суду.
При
цьому, стаття 100 Податкового кодексу України регулює питання розстрочення
податкового боргу платника податків.
Зі
змісту положень статті 100 Податкового кодексу України вбачається, що
розстроченням податкового боргу є перенесення рішенням контролюючого органу
строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового
боргу, яке здійснюється за заявою такого платника податків.
Отже,
процедура розстрочення виконання судового рішення, яка врегульована статтею 263
Кодексу адміністративного судочинства України за самою своєю суттю
відрізняється від розстрочення, передбаченого статтею 100 Податкового кодексу
України.
Водночас,
інститут розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, що
регулюється статтею 100 Податкового кодексу України, є елементом процедури
погашення податкового боргу платників податків в межах адміністрування податків
та зборів як сукупності рішень та процедур контролюючих органів і дій їх
посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних
відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників
єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування
платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів,
платежів відповідно до порядку, встановленого законом (підпункт 14.1.1-1 пункту
14.1 статті 14 Податкового кодексу України), що узгоджується з визначеною у
статті 1 сферою дії Податкового кодексу України.
Розстрочення/відстрочення
виконання судового рішення, що передбачено нормами Кодексу адміністративного
судочинства України за своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення,
передбаченого статтею 100 Податкового кодексу України; вказані процедури
реалізуються різними суб`єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й
за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового
рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони
виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання
відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно
платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення
Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України).
Правовий
висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у
постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2а-25767/10/0570
(провадження К/9901/40938/18) та від 23 квітня 2019 року у справі №808/8492/13-а.
Слід
відмітити, що розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових
випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається
судом на основі закону та власних переконань.
Необхідною
умовою для надання розстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових
обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд
повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь
вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.
При
цьому, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні
обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому
всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Примітка: Вирішуючи питання про
відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду
повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини
кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій,
інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема,
ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань
заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до
заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного
виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, а також
неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі,
достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення
податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг
(виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності
(банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним
грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі;
недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному
обсязі сплати грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному
обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва
та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану
реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури,
що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного
періоду).
Виходячи
з наведеного, вирішуючи питання про можливість розстрочення виконання рішення
суду про стягнення заборгованості, в першу чергу підлягають встановленню
наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення і впливають на
спроможність оплатити вказану заборгованість.
Верховний
Суд в постанові від 10 березня 2020 року у справі №
520/4100/19, адміністративне провадження №К/9901/3635/20 (ЄДРСРУ №
88124569) констатує усталений правовий висновок, за яким нормами Податкового
кодексу України не передбачено особливостей нарахування (або не нарахування)
пені на розстрочені судовими рішеннями суми. Ухвалення судом рішення про
розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості -
податковий борг - несплачена сума узгодженого (самостійно задекларованого)
грошового зобов`язання, та не спростовує того факту, що боржник вчинив
податкове правопорушення у вигляді несплати цього боргу і таке правопорушення
триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.
Аналогічна
правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах
викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2а-25767/10/0570 (провадження К/9901/40938/18),
23.04.2019 у справі №808/8492/13-а
(провадження К/9901/8986/18) .
ВИСНОВОК: Інститути розстрочення/відстрочення
податкового боргу платника податків та розстрочення/відстрочення виконання
судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення
виконання судового рішення, необхідним є застосування положень Кодексу
адміністративного судочинства України з урахуванням певної свободи розсуду
судом...
Матеріал по темі: «Правомірність нарахування пені на розстрочений податковий борг»
Теги:
податковий борг, нарахування пені, розстрочення, відстрочення, погашення боргу,
ППР, оскарження ППР, НУР, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар