Абстрактність вимог
податкового органу та/або відсутність печатки на запиті звільняє платника
податків від обов`язку надавати відповідь на такий запит
04
червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
826/24815/15, адміністративне провадження №К/9901/32327/19 (ЄДРСРУ №
89675211) досліджував питання абстрактності вимог
податкового органу та/або відсутності печатки на запиті фіскального органу.
Відповідно
до п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи, дійсно, мають право звернутися
до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим
запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої
встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи
функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику
податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї
з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в
установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення
платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення
відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки"
під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням
відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін
у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що
містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо
платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок
при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених
пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем
граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової
накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про
порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у
разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим
Кодексом.
Такий
запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і
повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту,
із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка
запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого
органу.
Відповідно
до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право
проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або
невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки
проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень
виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Порядок
призначення документальних позапланових перевірок регламентовано положеннями
статті 78 ПК України, в якій визначено виключні підстави для проведення такої
перевірки. Однією із таких підстав є ненадання платником податків пояснень та
їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого
органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно
валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства,
контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15
робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту
В
свою чергу, обов`язок платника податків із надання запитуваної інформації
виникає виключно за умови оформлення запиту згідно з вимогами пункту 73.3
статті 73 ПК України. У разі, якщо запит складено з порушенням таких вимог,
платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.
ВАЖЛИВО: Аналіз наведених вище положень податкового
законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання
відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави,
тобто, містити чітко визначені обставини, які свідчать про порушення платником
податків вимог податкового законодавства, бути оформленим у відповідності до
закону, а також, містити печатку контролюючого органу.
При
цьому, відсутність печатки
контролюючого органу на запиті про надання інформації, так само як і
незазначення підстав для направлення та/або зазначення підстав, не передбачених
Кодексом, є порушенням порядку його оформлення (складання) та звільняє платника
податків від обов`язку надавати запитувану інформацію.
Окрім
цього, посилання контролюючого органу, про те, що запит надруковано на
офіційному бланку податкового органу, з датою та вихідним номером, який є
тотожнім печатці Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки податковим
органом при оформленні запиту було порушено приписи Податкового кодексу України
щодо його оформлення. Відсутність
печатки на письмовому запиті направленому контролюючим органом на адресу
позивача неможна віднести до недоліків, випадково допущених при їх оформленні
(16 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
812/1681/16, адміністративне провадження №К/9901/41816/18 (ЄДРСРУ №
88832458).
Матеріал по темі: «Коли платник податків має право не надавати відповідь на запит податкового органу?»
Відтак,
у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з
порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому відсутня печатка
податкового органу, платник податку звільняється від обов`язку надання
відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу
призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх
документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого
наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути
визнано протиправним та скасовано (01 квітня 2020 року
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 160/7115/19, адміністративне
провадження №К/9901/9407/20 (ЄДРСРУ№ 88556881).
Встановлені
главою 8 розділу ІІ ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок
є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю
за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється
контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в
процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на
забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків,
а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із
неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого
платника.
Недотримання
встановлених статтями 75-81 ПК України приписів порушує відповідні гарантії
захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб`єктивних
прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Така
правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим,
зокрема у постановах від 26 лютого 2019 року у справі №
826/9082/15, від 20 грудня 2019 року у справі №
520/2207/19, від 25 березня 2019 року у справі №806/4875/14
та від 17 липня 2019 року у справі №808/553/18
та від 12 травня 2020 року по справі № 280/2578/19
(ЄДРСРУ № 89191143).
Вирішуючи
дану справу судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших
обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного
Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від
прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до
перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом
перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник
податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом
вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони
зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При
цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову
оцінку в першу чергу, і лише в разі, якщо вони не визнані судом такими, що
тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, -
переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового
та/або іншого законодавства.
ВИСНОВОК: У випадку встановлення факту
безпідставності та незаконності призначення документальної позапланової
невиїзної перевірки платника податків в зв’язку із обставинами викладеними
вище, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті
за відсутності правових підстав, без
аналізу на відповідність закону самих порушень.
P.s.
Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає
доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій
Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук
і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо
джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть
такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до
несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.
Зазначена
доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і
всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають
з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів
отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні
відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним
шляхом.
Матеріал по темі: «Вимоги до запиту податкового органу»
Теги:
налоговая проверка, податкова перевірка, запит на інформацію, податковий запит,
запит фіскального органу, налоговый запрос, наказ про проведення податкової
перевірки, не допуск проверяющего, приказ на проведение налоговой проверки,
оскарження наказу про проведення податкової перевірки після її проведення,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар