Строки адміністративного
та судового оскарження рішення контролюючого органу
25
лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
500/1451/19, адміністративне провадження №К/9901/482/20 (ЄДРСРУ № 87808782)
досліджував питання щодо строків на оскарження податкового повідомлення
рішення.
Відповідно
до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства
України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного
суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для
захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть
встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо
не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно
з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у
разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без
заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду,
або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов
залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали
особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до
адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною
другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено,
якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави
для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані
неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже
Кодекс адміністративного
судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами
спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а
також спеціального порядку обчислення таких строків.
Податковий
кодекс України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі
правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав
учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому
порядку.
Податковим
обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати
та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом,
законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу
України).
Грошове
зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен
сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну
(фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням
ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення
законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункту
14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Податкове
повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про
обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену
контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими
законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі
органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157
пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України).
Податковий
борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних
санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений
цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання
(підпункт 14.1.175. пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України).
Відповідно
до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення
грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у
підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник
податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом
10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового
повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник
податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У
разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового
зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму,
а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів,
наступних за днем такого узгодження.
(!!!) За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового
кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього
Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове
повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент
після отримання такого рішення.
Слід
також враховувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від
11.10.2019 року справа № 640/20468/18,
від 25.10.2019 року справа № 640/20569/18,
від 20.11.2019 року №640/18944/18 де Суд
прийшов до висновку, що положення Податкового кодексу України не поширюються на
відносини щодо обрахунку строку звернення до суду з позовами про оскарження
рішення контролюючого органу про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При
оскарженні рішення податкового органу про реєстрацію або відмову в реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних варто застосовувати правила ст. 122 КАС України.
Більше
того, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення
спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій
пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому
порядку в такі строки:
а)
тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення
контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено
платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому
такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами
розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б)
шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення
контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або
вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.
При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого
органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічна
правова позиція викладена в постановах: Верховного Суду у складі судової палати
з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів
Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року по справі №640/20468/18; Верховного Суду у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду від 25.10.2019 року по справі №640/20569/18.
При
зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення
контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня
набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом
102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо
грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності,
визначеного в п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з
відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути
стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового
боргу.
ВИСНОВОК: Оскільки Податковий кодекс України
пов`язує відлік строку (1095 календарних днів), протягом якого може бути
стягнутий податковий борг, з днем виникнення податкового боргу, то й останнім
днем звернення до суду є 1095 день (п. 56.18. ст. 56 ПКУ) з моменту отримання
спірного податкового повідомлення-рішення.
Теги:
оскарження ППР, строк звернення до суду, спеціальні процесуальні строки,
1095 днів, один місяць, три місяці, оскарження податкових
повідомлень рішень, нарахування грошових зобовязань, судова практика, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар