Адвокат Морозов (судовий захист)
Порядок стягнення шкоди з
виконавчої служби, сторони, підсудність, правове обґрунтування
Відповідно
до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим
Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або
оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею
19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі,
в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Статтею
56 Конституції України закріплено право особи на відшкодування за рахунок
держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди,
завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні
ними своїх повноважень.
Згідно
ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої
внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких
фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,
членів її сім`ї чи близьких родичів.
Загальні
підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені
нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана
фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,
відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні
підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи
бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим
або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних
органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174
ЦК України відповідно.
За
змістом статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі
незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу
влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при
здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною
Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих
органів.
Шкода,
завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи
бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу
влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при
здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною
Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї
особи (ст. 1174 ЦК України).
У
постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №522/7218/16-ц
зазначено, що ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу
заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і
їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди.
Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за
завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого
самоврядування.
Згідно
правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 року
у справі №752/4100/17, від 26.12.2019 року у
справі №646/7744/17, збитки, заподіяні
державним виконавцем громадянам чи юридичним особам під час здійснення
виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому
законом. Предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій
(бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа,
виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю)
державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності)
державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема,
відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про
відшкодування збитків.
Аналогічний
правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 25.10.2005
року у справі №32/421.
Таким
чином підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно
до статті 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного
правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених
статтями 1173, 1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та
причинний зв`язок між ними.
При
розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди
рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби,
державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні
виходити з положень статті 56 Конституції України, Законів України «Про органи
та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших
органів» та «Про виконавче провадження», а також з положень статей 1173, 1174
ЦК України, і враховувати, що в
таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної
виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні
виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби
України.
Статтею
43 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) установлено, що при виконанні
державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське
обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське
обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського
рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно
з пунктом 8 частини першої статті 7, частини другої статті 23 БК України
бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними
призначеннями, які встановлюються законом про Державний бюджет України
(рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно
до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 N 215, Казначейство у своїй
діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента
України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до
Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими
актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра
фінансів (п. 2).
Механізм
виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або
боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими
особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення,
визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та
місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 03.08.2011 N 845
Статтею
25 БК України установлено, що Державна казначейська служба України здійснює
безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі
рішення суду. Списання грошових коштів проводиться держказначейством з
відповідного казначейського рахунку.
Покладаючи
відшкодування завданої шкоди на державу суд
зобов`язує Державну казначейську службу України як центральний орган
виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних
коштів, списати ці кошти з казначейського рахунку, що
відповідає визначеній законодавством процедурі.
У
постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі № 910/23967/16 вказано, що у випадку, коли шкода
завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою,
відшкодовувати таку шкоду зобов`язана держава, яка бере участь у справі через
відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних
наслідків, та орган Державної казначейської служби України.
ВИСНОВОК: Шкода підлягає відшкодуванню на підставі
статті 1174 ЦК України. При цьому обов`язок такого відшкодування покладається
не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано
шкоду, а на державу Україна в особі відповідних органів державної виконавчої
служби, а також територіальні органи Державної казначейської служби України.
Підставою
цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є
правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння
особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується
незалежно від вини.
Належним
доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного
виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало
законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної
виконавчої служби (Правова
позиція Верховного суду викладена в постанові від 24 грудня 2019 року по справі
№ 461/3508/17, провадження № 61-33305св18
(ЄДРСРУ № 86718030).
Немає коментарів:
Дописати коментар