Відшкодування майнової
шкоди є деліктною відповідальністю, а тому причино-наслідковий зв'язок є
необхідною умовою для її відшкодування.
21
грудня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи № 920/31/18
(ЄДРСРУ № 78807905) досліджував питання відшкодування майнової шкоди.
Суд
вказує, що відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є
відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Відповідно
до ст.ст. 1173 та 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі
незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу
влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при
здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною
Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих
органів.
На
відміну від загальної норми ст. 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх
чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність
шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина
заподіювача шкоди), спеціальні норми ст. 1173 ЦК України допускають можливість
відшкодування шкоди незалежно від вини органу державної влади та його посадової
або службової особи.
(!!!) Таким чином, необхідною підставою для притягнення
органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти
неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових
осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями чи
бездіяльністю і заподіяною шкодою.
Відсутність
хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну
шкоду.
Саме
на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір),
протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний
зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Причинний
зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна
поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав;
шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Разом
з тим, Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 березня 1992 № 6
"Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про
відшкодування шкоди" зазначив, що "розглядаючи позови про
відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що ... шкода, заподіяна особі
і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню
в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були
неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина
зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки,
незалежно від наявності вини".
Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди
та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов'язковою умовою настання
відповідальності.
Причинно-наслідковий
зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є
наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста
послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок
як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі
відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
Заподіювач
шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка
заподіяна його діями.
Відсутність
причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а
викликана якимись іншими обставинами.
Аналогічна
позиція викладена у постанові Верховного Суду 08.05.2018 у справі № 920/316/17 (ЄДРСРУ № 74160404).
Окремо
необхідно звернути увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів
Касаційного господарського суду від 19 грудня 2018 року по справі № 910/22630/17 (ЄДРСРУ № 78750101) та постанову
Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду від 05 грудня 2018 року по справі №
761/7165/15, провадження № 61-4305св18 (ЄДРСРУ № 78472011) суть яких
зводиться до того, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018
у справі №910/23967/16, яка була передана на
розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою забезпечення сталості та єдності
судової практики щодо питання відшкодування шкоди, завданої органами державної
влади, а саме визначення суб'єкта, який повинен бути відповідачем у справах за
позовами про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, його
службовою або посадовою особою та формулювання резолютивної частини судових
рішень у таких справах.
За
результатами розгляду справи №910/23967/16
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що кошти державного бюджету
належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є
держава Україна як учасник цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК
України).
Відповідно
до ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та
обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої
законом.
ВАЖЛИВО: Отже, відповідачем є держава, яка бере участь у
справі через відповідні органи державної влади (дії якого, за позовними
вимогами, призвели до завдання шкоди позивачу), Державна казначейська служба
України (орган, який відповідно до закону здійснює повернення коштів з
бюджету).
Відповідно
до підпункту 2 пункту 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного
та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ 03.08.2011
№845 (у редакції Постанови КМУ 30.01.2013 №845, далі - Порядку) - казначейство
здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування
(компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок
незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх
посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Пунктом
36 Порядку передбачено, що у разі здійснення безспірного списання коштів
державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають
документи, зазначені в пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за
місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень,
дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє
зазначеному органу протягом п'яти робочих днів після надходження документів про
їх надходження.
Таким
чином, територіальний орган Державної казначейської служби України є
уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів державного бюджету
на виконання судових рішень про відшкодування шкоди, заподіяної юридичним
особам, внаслідок незаконних дій (бездіяльності).
Теги:
відшкодування матеріальної шкоди, належний відповідач, шкода завдана органами
державної влади, підсудність, судова практика, майнова відповідальність,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар